adjective
A2 noun —

що передають той чи інший звук в англійській мові. Повніші відомості про випадки різної вимови буквосполучень можна знайти лише у фонетичній транскрипції кожного окремого слова в реєстрі словника. === PAGE 17 === adj — adjective — прикметник ady — adverb — прислівник attr.— attributive — атрибутивне вживання comp -- comparative degree -- вищий ступінь порівняння conj — conjunction — сполучник demonstr.— demonstrative — вказівний (займенник) emph.—

прилеглий, сусідній; - angles мат. суміжні кути. adjacently [o’dze1sontli}] adv пдруч; по сусідству. adject [2"d3ekt] у додавати, доповнювати; приєднувати. adjectival [,zd3ek’tarvl] adj грам. ужитий як прикметник; ад'єктивний. adjective [‘aedziktrv} 1. п 1) грам. прикметник; 2) підлегла (залежна) людина; 2. adj 1) грам. що стосується прикметника, прикметниковий; 2) підлеглий, залежний. adjoin |з'Фбзот) у 1) прилягати, межувати; 2) з'єднувати; приєднувати.

indeterminable [,1indi ta:minabl] adj невизначний; нерозв'язний. indeterminacy | | лпд'їзлптозі) п мат. неозначеність. indeterminate | | лпа'їо:типії) аа) 1) неозначений, невизначений, неясний; невизначний; невиразний; ~ adjectives грам. неозначені прикметники; ~ equation неозначене рівняння; 2) с. г. недетермінантний (про сорт); 3) невирішений, неостатдчний; ~ sentence вирок про позбавлення волі на строк, що залежить від поведінки ув'язненого; 4)

limiting [ˈlɪmɪtɪŋ] a обмежувальний, що обмежує; a ~ adjective грам. обмежувальний прикметник; a ~ point військ. стик.

] n 1. вершина; кульмінаційний пункт; найвища точка; 2. грам. найвищий ступінь; adjective in the ~ прикметник у найвищому ступені; “ quickest” is the ~ of “quick” “quickest ” – найвищий ступінь від “ quick ”; 3. грам. пр

прикметник грам. adjective . ПРИМІТКА: 1. Якщо іменник означається декількома прикметниками, то вони у більшості випадків розміщені у такому порядку: прикмет

прикметниковий adjective ( attr ).

d (marked); прикме́тний (-на, -не)* notable, eminent; прикме́тник (-на) m Gram. adjective : здрібні́лий (зме́ншений) прикме́тник, diminutive adjective ; збі́льшений прикме́тник, augmentative adjective ; прикметнико́вий (

я = procedural guarantee; • ~а помилка = procedural error; • ~е законодавство = adjective legislation, procedural legislation; • ~е порушення = defect in process; • ~е право = adjective law; • ~е правонаступництво = proc

формальний прикм. = formal; • ~е право = adjective law;

ад’єкти́в, -ва = adjective див. прикме́тник • номіналіза́ція а-ва = nominalization of the adjective • субстантива́ція а-ва = substantivization of the adjective

l sentence • а. зв’язо́к = appositional linkage • а. прикме́тник = appositional adjective • а. при́судок = appositional predicate • а-ні зв’язки́ = appositional relations

relation • а. компо́зит = attributive composite • а. прикме́тник = attributive adjective • а-ні відно́шення = attributive relations