adverb
A2 noun —

are often followed by notations. Examples of usage in context are given to a lot of English words for better comprehension of their original sense. The dictionary gives the usage of the English verbs with prepositions and adverbs and also contains idiomatic expressions, proverbs and sayings. The dictionary is designed for the use of English language specialists. It may be of use to all other persons engaged in mastering English or translating from

в англійській мові. Повніші відомості про випадки різної вимови буквосполучень можна знайти лише у фонетичній транскрипції кожного окремого слова в реєстрі словника. === PAGE 17 === adj — adjective — прикметник ady — adverb — прислівник attr.— attributive — атрибутивне вживання comp -- comparative degree -- вищий ступінь порівняння conj — conjunction — сполучник demonstr.— demonstrative — вказівний (займенник) emph.— emphatic -- підсилювальний

схильний ризикувати adventuress [od‘ventforis] п 1) авантюристка; 2) шукачка пригод. adventurous 1) який любить пригоди; нерозсудливо сміливий; відчайдушний; 2) небезпечний, ризикбваний; 3) заповзятливий; підприємливий. adverb [‘edvo:b] п грам. прислівник. adverbial [od‘vo:bjol] adj грам. прислівниковий; ~ construction прислівHHKOBA конструкція. adverbialize [od’vo:biolaiz) у грам. адвербіалізувати. adversaria | zedvo‘sesria]} п р/ коменadversary

[od‘ventforis] п 1) авантюристка; 2) шукачка пригод. adventurous 1) який любить пригоди; нерозсудливо сміливий; відчайдушний; 2) небезпечний, ризикбваний; 3) заповзятливий; підприємливий. adverb [‘edvo:b] п грам. прислівник. adverbial [od‘vo:bjol] adj грам. прислівниковий; ~ construction прислівHHKOBA конструкція. adverbialize [od’vo:biolaiz) у грам. адвербіалізувати. adversaria | zedvo‘sesria]} п р/ коменadversary [‘zdvosor] 1 противник, супротивник,

нерозсудливо сміливий; відчайдушний; 2) небезпечний, ризикбваний; 3) заповзятливий; підприємливий. adverb [‘edvo:b] п грам. прислівник. adverbial [od‘vo:bjol] adj грам. прислівниковий; ~ construction прислівHHKOBA конструкція. adverbialize [od’vo:biolaiz) у грам. адвербіалізувати. adversaria | zedvo‘sesria]} п р/ коменadversary [‘zdvosor] 1 противник, супротивник, вброг; суперник; супостат; > the old А. диявол, сатана. adversative [od‘va:sotiv] adj 1) що виражає

сковзання; ill 2) поступовий перехід; 2. у CKOB3aTH; линути; поступово (непомітно) проникати. ation ГПецп) м лог. висновок. illative [1 leitiv] adj 1) остатдчний; ~ result логічний висновок; 2) що BKaзує на логічний наслідок; ~ adverbs грам. наслідкові прислівники. illaudable |1 12:д2б |) adj книжн. непохвальний, не вартий похвали; негожий, непорядний, вартий осуду. ill-being [‘1l’bi:y] п 1) неблагополучність; 2) поганий стан, нездоров'я. ill-blood [111

запи́тливий • interrogative pronoun — грам. питальний займенник • interrogative adverb — грам. питальний прислівник 2. n 1) питальне слово 2) лінгв. інтеррогатив

conjunctive [kɘnˈdʒʌŋktɪv] a 1. зв’язувальний, з’єднувальний, сполучний; ~ tissue анат. сполучна тканина; 2. грам. : ~ adverb сполучний прислівник; ~ mood умовний спосіб; ~ pronoun сполучний займенник.

connective [kɘˈnektɪv] a сполучний, з’єднувальний; що зв’язує; ~ adverb грам. сполучниковий прислівник; ~ pronoun грам. сполучниковий займенник; ~ tissue анат. з’єднувальна тканина; ~ word грам. сполучне слово.

вузький, обмежений, місницький; ~ outlook вузькі погляди; 5. грам. місцевий; ~ adverb прислівник місця; ~ case місцевий відмінок.

дієприслівник грам. verbal adverb , participle.

рен. weak point (spot); ● гористі ~я mountainous country; ● прислівник ~я грам. adverb of place; ● ~ями here and there, in certain places, locally; ● бути спійманим на ~і злочину to be taken in the act of crime, to be ta

прислівник грам. adverb . ПРИМІТКА: 1. Прислівники й прислівникові звороти займають у реченні різні місця в залежності від того, до якої лексико-семантичної

ла́гід (-году) m (used as an adverb ): ла́годом, ла́годком , mildly, softly, meekly.

прислі́вник (-ка) m Gram , adverb : прислі́вник ча́су, adverb of time; прислі́вник мі́сця , adverb of place; прислі́вник мі́ри , adverb of quantity (measure); прислі́вник спо́собу , adverb of quality (manner).

абсолюти́вний = absolutive • а-не вжива́ння = use of the absolutive (case); absolutive usage • а. прислі́вник = absolutive adverb • а. спо́сіб = absolutive mood