affirm
—

узами. affinity |з'бтіш) п 1) близькість; спорідненість; кревність; схожість; 2) рідня (рбдичі) по чоловіку (по дружині); 3) збірн. родичі, рідня; 4) родова схбжість; 5) взаємна прихильність, симпатія; привабливість; потяг. affirm [9'fo:m] у 1) твердити; стверджувати; підтверджувати; 2) робити заяву; урочисто заявляти; 3) скріпляти підписом. affirmance |о"їз:тпоп5| п 1) твердження, підтвердження; 2) урочиста заява; 3) юр. затвердження судового рішення

збірн. родичі, рідня; 4) родова схбжість; 5) взаємна прихильність, симпатія; привабливість; потяг. affirm [9'fo:m] у 1) твердити; стверджувати; підтверджувати; 2) робити заяву; урочисто заявляти; 3) скріпляти підписом. affirmance |о"їз:тпоп5| п 1) твердження, підтвердження; 2) урочиста заява; 3) юр. затвердження судового рішення судом найвищої інстанції. affirmant [9'fo:mont} 1. п 1) той, хто підтверджує; 2) особа, яка робить урочисту заяву; 2. adj

стверджувати; підтверджувати; 2) робити заяву; урочисто заявляти; 3) скріпляти підписом. affirmance |о"їз:тпоп5| п 1) твердження, підтвердження; 2) урочиста заява; 3) юр. затвердження судового рішення судом найвищої інстанції. affirmant [9'fo:mont} 1. п 1) той, хто підтверджує; 2) особа, яка робить урочисту заяву; 2. adj ствердний, стверджувальний, підтвердний. affirmation [,zfo:'metfn} п 1) заява, запевнення, твердження; 2) підтвердження; стверджування;

2) урочиста заява; 3) юр. затвердження судового рішення судом найвищої інстанції. affirmant [9'fo:mont} 1. п 1) той, хто підтверджує; 2) особа, яка робить урочисту заяву; 2. adj ствердний, стверджувальний, підтвердний. affirmation [,zfo:'metfn} п 1) заява, запевнення, твердження; 2) підтвердження; стверджування; 3) юр. урочиста заява. affirmative [o’fa:moativ] adj 1) стверджувальний, ствердний; to answer іп the - відповісти ствердно; 2) мат. поЗзитИивний.

хто підтверджує; 2) особа, яка робить урочисту заяву; 2. adj ствердний, стверджувальний, підтвердний. affirmation [,zfo:'metfn} п 1) заява, запевнення, твердження; 2) підтвердження; стверджування; 3) юр. урочиста заява. affirmative [o’fa:moativ] adj 1) стверджувальний, ствердний; to answer іп the - відповісти ствердно; 2) мат. поЗзитИивний. affirmatory [a ‘fa:matori} adj ствердний; що утверджує: affix I | айікз) и 1) грам. афікс (префікс, суфікс);

[,zfo:'metfn} п 1) заява, запевнення, твердження; 2) підтвердження; стверджування; 3) юр. урочиста заява. affirmative [o’fa:moativ] adj 1) стверджувальний, ствердний; to answer іп the - відповісти ствердно; 2) мат. поЗзитИивний. affirmatory [a ‘fa:matori} adj ствердний; що утверджує: affix I | айікз) и 1) грам. афікс (префікс, суфікс); 2) придаток, додаток. affix II |з»'ЮК5) v 1) прикріпляти; 2) приєднувати, додавати (до -- 10, оп, ироп); 3) ставити (підпис);

; look of ~ рішучий погляд; a man of ~ рішуча людина; 3. юр. рішення, вирок; to affirm a ~ підтверджувати вирок; to appeal a ~ оскаржувати вирок; to render a ~ виконувати вирок.

заявляти, заявити to declare; to state; ( урочисто ) to affirm ; ● ~ протест to record/to make a protest.

to ); ( одержання ) to acknowledge; ком. to endorse; ● ~жувати під присягою to affirm under oath; ● це ~жує that confirms, that comes in support ( of ); ● події ~жують правильність events have proved the correctness ( o

свідчити 1. ( давати показання, свідчення ) to witness; to bear witness ( to, of ); to attest, to testify ( to, against ); ( під присягою ) to depose, to depone; 2. ( підтверджувати ) to affirm.

тве́рдити // стве́рдити 1. state; affirm , assert 2. ( лог. ) predicate 3. ( необґрунтовано ) allege

обезпеча́ти (-а́ю, -а́єш) I vt : ( обезпе́чити P ) W.U. to insure, assure; to affirm , guarantee, warrant, make sure of; to bail; обезпеча́тися І vi to be insured (assured, secured).

еста́нтський (-ка, -ке) protestant; протеста́ція (-ії) f protest, protestation; affirmation; проте́стний (-на, -не)* of a protest, deprecating, denying, dissenting: проте́стний ве́ксель , bill of protest; протесто́ваний

стверджа́ти (-а́ю, -а́єш) = стве́рджувати (-ую, -уєш) I vt ; стверди́ти (-джу́, -диш) P vt to confirm, affirm , assert, corroborate, certify; to set seal, sanction, ratify.

заяв||ляти, ~ити дієсл. to announce, to declare; to state; ( урочисто ) to affirm ; ( проголошувати ) to declare, to proclaim; ( про права ) to claim; ( стверджувати ) to assert ~ити претензію to lodge/to make a com

ати платіж to confirm payment ~жувати свою вірність, лояльність to confirm/to reaffirm one’s loyalty (to) ~жувати ціну to confirm the price ~жувати щось письмово (документом) to secure smth by a document ~жувати під прис