a prize given to someone for something they have achieved
Authentic Ukrainian renderings
Confidence: high = attested in ≥3 sources OR ≥2 source classes; medium = 2 sources of same class; tentative = single source.
замовленняmediumnoun, neuter✓ modern UA ×112 sources, 2 hitse2u:Новий українсько-англійський словник, e2u:Українсько-англійський словник ділової людини
народжений після смерті батькаtentativeadjective, masculine1 source, 2 hitsballa:Балла EN-UA 1996
rude - гірке розчарування, втрата ілюзій. амай [‘a:woalt] adv вет. у хворобливому стані (про вівці). a-wane Го wein] adv зменшуючись, на ущербі (про місяць). awanting [a wont] аа) відсутній; якого не вистачає (бракує). award {o'ws:d] 1. п 1) присуджена Haropona (кара); to give the highest ~ присуджувати найвищу нагороду; 2) присудження (премії, нагороди); ої pension призначення пенсії; 3) юр. арбітражне рішення; ухвала (суду, жуpi); 2. у 1)
Балла EN-UA 1996
військ. бронетанковий; ~ force бронетанкове з'єднання. Месішіп | теКкіп| 7 брабантське мереживо (тж - lace). Mecklenburg, Bay ої [‘be1ov’meklonБо:д| п геогр. н. Мекленбурзька бухта. medal | тей!) 1. п медаль; орден; to award a - to smb. нагородити когось медаллю (брденом); putty - нагорода сумнівної цінності; 2. у нагорбджувати медаллю (брденом). medalet [’medalit] п невелика медаль; медалька. medalist [’medolist] див. medallist. medalled [‘medld]
Балла EN-UA 1996
(чогось); to ~ reward бути гідним похвали. merited [‘meritid] adj заслужений. meritocracy |, плегі tokrasi] п жарт. система відбору за оцінками (у навчальних закладах). meritorious |, плегі 0:гі25) adj 1) гідний нагороди; ~ award нагорода за заслуги; 2) похвальний; що заслуговує заохочення; prize for - work заоходчувальна премія; 3) непоганий, досить хорбший (про літературний твір). meritoriously [,mer1‘to:nosli] adv похвально. meritoriousness [,meri
Балла EN-UA 1996
стовпи. post-horn [‘pousthd:n] п іст. ріжок поштової карети. post-horse [‘poustho:s] п іст. nowтбвий кінь. post-house |‘pousthaus}] п І) пошTOBe відділення; 2) поштова станція. posthumous [‘postjumas] adj 1) посмертний; ~ award посмертне Haropoдження; ~ edition посмертне видання; 2) народжений після смерті батька. posthumously | ро5бритозії) adv посмертно; born ~ нарбджений після смерті батька; published ~ опублікований після смерті (автора); виданий
ample [ˈæmp(ɘ)l] a 1. багатий на щось; an ~ award щедра нагорода; ~ opportunities широкі можливості; ~ resources багаті/ великі запаси; 2. (цілком) достатній ( для чогось ); ~ room for
Великий англо-український словник
и комісію; to disband a ~ розпускати комісію; 5. первинне офіцерське звання; to award , to confer a ~ присуджувати первинне офіцерське звання; to get a ~ одержувати офіцерський чин ( у Великобританії ); to resign one’s ~
Великий англо-український словник
p. p. conferred , pres. p. conferring) 1. дарувати, наділяти, надавати; to ~ an award on smb присуджувати комусь нагороду; to ~ a degree присуджувати учений ступінь; to ~ a title upon smb давати комусь титул; 2. обговорю
Новий українсько-англійський словник
грант grant; award ; ● виділяти ~ to allocate a grant.
Новий українсько-англійський словник
замовлення order; ● військове ~ defence order; ● державне ~ state order/ award ; ● невигідне ~ money-losing order; ● невиконане ~ unfilled/unfulfilled/back(logged) order; ● першочергове ~ priority order; ● разове
Новий українсько-англійський словник
mineral concession; ● здавати в ~ю to lease concession; ● надати ~ю to grant/to award a concession; ● одержати ~ю на розробку надр to obtain a mining concession.
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська
нагоро́да 1. award 2. ( винагорода ) reward
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська
нагоро́джувати // нагороди́ти 1. award ( with ) 2. ( винагороджувати ) reward ( with ), recompense
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська
преміюва́ти award a prize
Українсько-англійський словник
відсу́джувати (-жую, -уєш) I vt; відсуди́ти (-уджу́, -у́диш) Р vt to confer, award , adjudge, adjudicate; to reject, dismiss; to dissuade.