захворіти, дуже захопитися чимсь; to ре іп - бути в біді, бути в немилості; I ат іп his ~ books він мене недолюблює; 3. adv розм. погано, кепсько; дуже, вкрай; інтенсивно; 4. у заст. разі eid bid II. bade [be1d] разі від bid II. badge [bzed3] 1. п 1) значок; емблема; кокарда; бляха; 2) військ. знак розрізнення; - Of rank знак розрізнення звання; 3) символ, ознака; 4) мор. знак на кормі корабля; 5) розм. поліцай; 2. у 1) відзначати значком (знаком); 2)
Балла EN-UA 1996
1) значок; емблема; кокарда; бляха; 2) військ. знак розрізнення; - Of rank знак розрізнення звання; 3) символ, ознака; 4) мор. знак на кормі корабля; 5) розм. поліцай; 2. у 1) відзначати значком (знаком); 2) жати серпом. badged [bad3zd}] adj клеймобваний, таврований; значений, мічений. badgeless [‘bzd3lis] adj непозначений, без розпізнавального знака. badgeman [‘bed3mon] п (рі badgemen) жебрак, який має 203Bi1 просити подаяння. badger | Бгто) 1.
Балла EN-UA 1996
Of rank знак розрізнення звання; 3) символ, ознака; 4) мор. знак на кормі корабля; 5) розм. поліцай; 2. у 1) відзначати значком (знаком); 2) жати серпом. badged [bad3zd}] adj клеймобваний, таврований; значений, мічений. badgeless [‘bzd3lis] adj непозначений, без розпізнавального знака. badgeman [‘bed3mon] п (рі badgemen) жебрак, який має 203Bi1 просити подаяння. badger | Бгто) 1. п 1) зоол. борсук; 2) борсукбве. хутро; 3) щітка (пензель) з борсукбвого
Балла EN-UA 1996
кормі корабля; 5) розм. поліцай; 2. у 1) відзначати значком (знаком); 2) жати серпом. badged [bad3zd}] adj клеймобваний, таврований; значений, мічений. badgeless [‘bzd3lis] adj непозначений, без розпізнавального знака. badgeman [‘bed3mon] п (рі badgemen) жебрак, який має 203Bi1 просити подаяння. badger | Бгто) 1. п 1) зоол. борсук; 2) борсукбве. хутро; 3) щітка (пензель) з борсукбвого волосся; 4) амер. «борсук» (прізвисько мешканців штату Вісконсін);
Балла EN-UA 1996
поліцай; 2. у 1) відзначати значком (знаком); 2) жати серпом. badged [bad3zd}] adj клеймобваний, таврований; значений, мічений. badgeless [‘bzd3lis] adj непозначений, без розпізнавального знака. badgeman [‘bed3mon] п (рі badgemen) жебрак, який має 203Bi1 просити подаяння. badger | Бгто) 1. п 1) зоол. борсук; 2) борсукбве. хутро; 3) щітка (пензель) з борсукбвого волосся; 4) амер. «борсук» (прізвисько мешканців штату Вісконсін); - game амер. розм.
Балла EN-UA 1996
серпом. badged [bad3zd}] adj клеймобваний, таврований; значений, мічений. badgeless [‘bzd3lis] adj непозначений, без розпізнавального знака. badgeman [‘bed3mon] п (рі badgemen) жебрак, який має 203Bi1 просити подаяння. badger | Бгто) 1. п 1) зоол. борсук; 2) борсукбве. хутро; 3) щітка (пензель) з борсукбвого волосся; 4) амер. «борсук» (прізвисько мешканців штату Вісконсін); - game амер. розм. шантаж; Badger State амер. Борсуковий штат (жартівлива
рисл. добру пораду дає стара людина; ~ and hard амер. солідно, дуже; G. Conduct Badge амер. військ. значок за бездоганну службу; ~ faith 1) доброзичливість, чесність; 2) відданість, вірність; ~ for nothing 1) нікчема, не