conceit
—

приховування, затаювання; переховування; 2) військ. укриття; 3) таємна схованка. concede ЇКоп'з1:4) у 1) поступатися, погоджуватися; 2) припускати, допускати (можливість чогось тощо); 3) спорт. присуджувати; 4) визнавати. conceit [kon’si:t] 1. п 1) пиха; чванливість, зарозумілість; 2) химерний 06pa3; витончене порівняння (особл. в поезії); 2. у заст. фантазувати, вигадувати. conceited [kon’si:tid] adj 1) пихатий, гонористий, самовдоволений, 3aрозумілий;

(можливість чогось тощо); 3) спорт. присуджувати; 4) визнавати. conceit [kon’si:t] 1. п 1) пиха; чванливість, зарозумілість; 2) химерний 06pa3; витончене порівняння (особл. в поезії); 2. у заст. фантазувати, вигадувати. conceited [kon’si:tid] adj 1) пихатий, гонористий, самовдоволений, 3aрозумілий; 2) заст. химерний, вигадливий. conceivable |Коп'5ї:м2 ПД adj збагненний, зрозумілий; мислимий, можливий, імовірний. conceive |Коп'5ї:У)| у 1) збагнути,

самозапилюватися. self-complacence [‘selfkam ‘pleisns] п CaMOBJOBONeCHHA, самозаспокобєність. self-complacency [‘selfkam ‘pleisnsi] див. self-complacence. self-complacent [‘selfkom’pleisnt] adj самовдоволений, самозаспокоєний. self-conceit [‘selfkon’si:t] м зарозумілість, пихатість, самовдоволення. self-conceited [‘selfkan’si:tid] adj зарозумілий, пихатий, самовдоволений. self-concentration §[‘self, konsen їетп| п самоспоглядання. self-condemnation | self,

самозаспокобєність. self-complacency [‘selfkam ‘pleisnsi] див. self-complacence. self-complacent [‘selfkom’pleisnt] adj самовдоволений, самозаспокоєний. self-conceit [‘selfkon’si:t] м зарозумілість, пихатість, самовдоволення. self-conceited [‘selfkan’si:tid] adj зарозумілий, пихатий, самовдоволений. self-concentration §[‘self, konsen їетп| п самоспоглядання. self-condemnation | self, kondem"пецп| п самобсуд, самообвинуваченНЯ. self-confidence | ‘self’ konfidons]

~ indifference гордовита байдужість; ~ contempt зарозуміле презирство; ~ self- conceit надмірна зарозумілість; what ~ impudence! ось це вершина нахабства!; 3. очищений, чистий; високої якості; 4. дуже високий ( про буди

и; to ~ smb’s laziness докоряти когось за лінощі; to ~ a person with, about his conceit докоряти когось у зарозумілості; 2. глузувати; дражнити; I was unmercifully ~ted with my round face моє кругле обличчя було предмето

зазнайство [зарозумілість] conceit.

зарозумілість arrogance, presumption, insolence; ( пихатість ) haughtiness, superciliousness; ( бундючність ) self- conceit ; disdain; high horse; амер. high hat.

марнолюбство, марнославство vanity, vainglory, conceit.

nce, display oneself; to boast, brag; бундю́чний (-на, -не)* boastful, haughty, conceited, vaunting, presumptuous; бундю́чність (-ности [-ності]) f presumption, conceit , boastfulness, haughtiness.

зарозумі́лий (-ла, -ле)* conceited, presumptuous, arrogant; зарозумі́лість (-лости [-лості]) f arrogance, presumption, conceit.

пи́нда (-ди) f haughtiness, pride, self- conceit , boast, vaunt; урва́ти кому́ пи́нди , to humble one, bring down his pride; пи́ндження n haughtiness, loftiness, pride.

неуцтво ім. с. ignorance, illiteracy; ♦ ~ – матір самовдоволення ignorance is the mother of conceit.

самозадоволення ім. с. self- conceit ; self-satisfaction, smugness, complacency; ¨ ~ – найневиліковніша хвороба людської душі conceit is the most incurable disease that is known to the human soul.