confer
—

[kon’fedoreit] у 1) 06’€MHyBaTH у федерацію (союз); 2) об/єЄднуватися у конфедерацію (союз); утворювати федерацію. confederation |Коп, fedo’re1{n} 7 конфедерація, федерація, союз. confederative [kon fedorativ] аа) конфедеративний. confer |Коп'ї»:) v 1) дарувати, Haділяти, надавати; to - а degree присуджувати учений ступінь; 2) обговорювати, вести переговори; радитися (3 — together, with); 3) заст. звіряти, nopisнювати. conferee [,konfa’ri:] п учасник переговдрів

fedorativ] аа) конфедеративний. confer |Коп'ї»:) v 1) дарувати, Haділяти, надавати; to - а degree присуджувати учений ступінь; 2) обговорювати, вести переговори; радитися (3 — together, with); 3) заст. звіряти, nopisнювати. conferee [,konfa’ri:] п учасник переговдрів (конференції, наради). conference | Копізгоп5) п 1) конференція, нарада; з'їзд; round-table - конференція круглого стола; summit - нарада на найвищому рівні; 2) ббмін думками, консультація;

Haділяти, надавати; to - а degree присуджувати учений ступінь; 2) обговорювати, вести переговори; радитися (3 — together, with); 3) заст. звіряти, nopisнювати. conferee [,konfa’ri:] п учасник переговдрів (конференції, наради). conference | Копізгоп5) п 1) конференція, нарада; з'їзд; round-table - конференція круглого стола; summit - нарада на найвищому рівні; 2) ббмін думками, консультація; 3) картельна угода між судновласниками; 4) амер. асоціація університетів

нарада на найвищому рівні; 2) ббмін думками, консультація; 3) картельна угода між судновласниками; 4) амер. асоціація університетів (церков тощо); + ~ circuit диспетчерський зв'язок; call військ. груповий телефонний виKJIHK. conferment [kon ’fa:moant] nm присвоєння (звання); присудження (ступеня). confess [kan‘fes] v 1) визнавати (помилку); 2) признаватися, зізнаватися; 3) церк. сповідати; 4) церк. сповідатиCA. confessant [kon ’fesont] ” церк. той, хто

internasal [,inta’neizal] див. іпітапазаї. international | |лпіо'паіопі) | 1. п 1) (І.) Інтернаціонал; 2) міжнародні змагання; 3) учасник міжнародних спортивних змагань; 2. adj міжнародний, інтернаціональний; - agreement (conference, trade) міжнародна угода (конференція, торгівля); - Copyright міжнародне авторське право; ~ date [.into’mikst] див. inter=== PAGE 604 === int 605 int line демаркаційна лінія часу; І. Federation of Trade Unions Міжнародна

кидок; струс; 2) рух підтюпцем; 2. у 1) ударяти(ся); трясти(ся); 2) підкидати. jour |432:) п амер. розм. поденник. journal | 432:пі) 1. п 1) газета; журал; 2) щоденник; (the Journals) npoтокбл засідання (марламенту); ~ of a conference бюлетень конференції; 3) мор. судновий журнал; 4) бух. журнал; 5) тех. шийка вала, цапфа; п'ята; шип; 2 yellow ~ бульварно-сенсаційний журнал, жовтий журнал; 2. аа) денний. ім'я Джоузі journal-bearing / | Азо:піЬєггїл| п

to disband a ~ розпускати комісію; 5. первинне офіцерське звання; to award, to confer a ~ присуджувати первинне офіцерське звання; to get a ~ одержувати офіцерський чин ( у Великобританії ); to resign one’s ~ подавати у

тра наук; a ~ in history науковий ступінь з історії; to award a ~ to smb або to confer a ~ on, upon smb присуджувати комусь науковий ступінь; to do, to earn, to receive, to take a ~ одержувати ступінь; to study, to sit f

власної гідності; 2. звання, сан; титул; the ~ of chancellor титул канцлера; to confer the ~ of a peerage дарувати звання пера; 3. збірн. знать.

; to vouchsafe; ● ~ подвиги to record the feats of arms; ● ~ вченим ступенем to confer a degree; 4. ( святкувати ) to celebrate.

зноситися, знестися 1. ( спілкуватися ) to confer , to communicate ( with ); ● ~ між собою to intercommunicate; 2. розм. ( здійматися ) to fly up; to raise up.

обговорювати, обговорити to consider, to discuss, to debate, to exchange opinions, to talk the matter over; to confer ; ( старанно ) to thrash out.

~ мінли́вости ( створювати гру барв ) to schillerize; ~ науко́вого сту́пеня to confer an academic degree; ~ непрони́кности to proof ( smth against smth ); ~ пласти́чности to plasticize; ~ пли́нности to fluidize; ~ по́сл

нара́|да conference; meeting; counsel ▪ ма́ти —ду to confer , to counsel

прису́джувати // присуди́ти 1. ( науковий ступінь ) confer ( a degree ) 2. ( нагороду ) award ( with )

o administer, to preserve order; ве́сти́ перегово́ри , to parley, to carry on a conference, to confer ; ве́сти́ себе́ , to behave (oneself); ве́сти́ кни́ги , to keep books; ве́сти́ раху́нки , to keep accounts; ве́сти́ пр