confirm
B2 verb — prove true

утриманні; 2 to be - народжувати (дитину), confinement [kon’fainmont] п 1) ув'язнення; 2) обмеження (свободи); 3) самота; to live in ~ жити на самоті; 4) розм. роди, полдги; розродження; 5) стійлове утримання (худоби). confirm [kon’fa:m] у 1) підтверджувати; to - a Statement підтверджувати заяву; 2) ратифікувати, затверджувати; to - the appointment затверджувати призначення; to - a treaty ратифікувати дбговір; 3) оформляти (угоду тощо); 4) підкріпляти;

Statement підтверджувати заяву; 2) ратифікувати, затверджувати; to - the appointment затверджувати призначення; to - a treaty ратифікувати дбговір; 3) оформляти (угоду тощо); 4) підкріпляти; підтримувати; 5) церк. конфірмувати. confirmation [,konfo’me1fn] n 1) підтвердження, доказ; 2) ратифікація; затвердження; 3) церк. конфірмація; 4) підкріплення. confirmative [kon’fa:motiv] adj що підтверджує (підкріпляє). confirmatory [kon’fa:meten] adj |) що підтверджує

ратифікувати дбговір; 3) оформляти (угоду тощо); 4) підкріпляти; підтримувати; 5) церк. конфірмувати. confirmation [,konfo’me1fn] n 1) підтвердження, доказ; 2) ратифікація; затвердження; 3) церк. конфірмація; 4) підкріплення. confirmative [kon’fa:motiv] adj що підтверджує (підкріпляє). confirmatory [kon’fa:meten] adj |) що підтверджує (підкріпляє); 2) церк. конфірмаційний; що стосується конфірмації. confirmed |Коп'їз: та) adj 1) хронічний; 2) переконаний;

підтримувати; 5) церк. конфірмувати. confirmation [,konfo’me1fn] n 1) підтвердження, доказ; 2) ратифікація; затвердження; 3) церк. конфірмація; 4) підкріплення. confirmative [kon’fa:motiv] adj що підтверджує (підкріпляє). confirmatory [kon’fa:meten] adj |) що підтверджує (підкріпляє); 2) церк. конфірмаційний; що стосується конфірмації. confirmed |Коп'їз: та) adj 1) хронічний; 2) переконаний; закоренілий; запеклий. confirmee [,konfo’mi:] п церк. конфірмант.

затвердження; 3) церк. конфірмація; 4) підкріплення. confirmative [kon’fa:motiv] adj що підтверджує (підкріпляє). confirmatory [kon’fa:meten] adj |) що підтверджує (підкріпляє); 2) церк. конфірмаційний; що стосується конфірмації. confirmed |Коп'їз: та) adj 1) хронічний; 2) переконаний; закоренілий; запеклий. confirmee [,konfo’mi:] п церк. конфірмант. confiscable [kon fiskabl] adj що підлягає конфіскації. confiscate | КопізКкет | 1. adj 1) конфіскований; реквізований;

підтверджує (підкріпляє). confirmatory [kon’fa:meten] adj |) що підтверджує (підкріпляє); 2) церк. конфірмаційний; що стосується конфірмації. confirmed |Коп'їз: та) adj 1) хронічний; 2) переконаний; закоренілий; запеклий. confirmee [,konfo’mi:] п церк. конфірмант. confiscable [kon fiskabl] adj що підлягає конфіскації. confiscate | КопізКкет | 1. adj 1) конфіскований; реквізований; 2) позбавлений майна (за конфіскацією); 2. у конфіскувати, реквізувати.

n ~ довести алібі; to provide an ~ for забезпечувати алібі; to substantiate, to confirm smb’s ~ підтверджувати чиєсь алібі; 2. розм. виправдання, привід; відмовка; he is always looking for an ~ він завжди має відмовку на

ses ) 1. мед. діагноз, визначення захворювання; to make a ~ ставити діагноз; to confirm a ~ підтвердити діагноз; 2. діагностика; виявлення; error, fault ~ виявлення помилок; 3. оцінка; ~ of the situation оцінка ситуації.

ожник; a writer of ~ видатний письменник; 6. відзнака; нагорода за відзнаку; to confirm a ~ on smb нагородити когось; ◊ a ~ without a difference не вмер Данило, так болячка задавила.

of credit; ● компенсаційний ~ back-to-back letter of credit; ● підтверджений ~ confirmed letter of credit; ● разовий ~ single letter of credit; ● револьверний ~ revolving letter of credit; ● резервний ~ stand-by letter

r smb.; ● мати ~ to have an alibi; ● підтверджувати чиєсь ~ to substantiate/ to confirm smb.’s alibi.

вивіряти, вивірити to verify, to adjust, to regulate ( правильність даних тощо ); reconcile; confirm ; ● ~ годинник to regulate a clock/a watch, to set a clock/a watch.

затве́рджувати // затве́рдити 1. ( схвалювати, ухвалювати ) approve 2. ( підтверджувати ) confirm 3. ( офіційно ) validate 4. ( надавати чинности ) legalize ▪ ~ проє́кт to approve a project/design

підтве́рджувати // підтве́рдити 1. confirm 2. ( попередні висновки, дані тощо ) corroborate 3. ( правильність ) validate 4. ( засвідчувати ) certify 5. ( пересвідчуватися ) ve

бізува́ти (-у́ю, -у́єш) I vt to guarantee, confirm ; to be able to do; to have possibility; бізува́тися I vi to engage oneself (to do, perform).

витве́рджувати (-ую, -уєш) I vt; ви́твердити (-джу, -диш) Р vt to learn by heart, to confirm in one’s memory.