conjunction
C2 noun — in conjunction with sth/sb

кожного окремого слова в реєстрі словника. === PAGE 17 === adj — adjective — прикметник ady — adverb — прислівник attr.— attributive — атрибутивне вживання comp -- comparative degree -- вищий ступінь порівняння conj — conjunction — сполучник demonstr.— demonstrative — вказівний (займенник) emph.— emphatic -- підсилювальний (займенник) indef.— indefinite — неозначений (займенник) inf — infinitive — інфінітив, неозначена форма дієслова ав.-- авіація

зливатися. conjugation |,Копізи"децп) п 1) з'єднання, сполучення; 2) грам. дієвідміна; відмінювання; 3) біол. кон'югація. conjunct [kon ‘dzankt] аа) з'єднаний; сполучений; зв'язаний; об'єднаний; ~ professor помічник професора. conjunction (kon dzankjn} п 1) з'єднання, сполучення; зв'язок; іп ~ with спільно (разом) з; 2) збіг (подій тощо); 3) грам. сполучник; 4) астр. найбільше зближення двох небесних тіл; 5) схрещення доріг, перехрестя. conjunctional |Коп'іфідлтукіопі)

професора. conjunction (kon dzankjn} п 1) з'єднання, сполучення; зв'язок; іп ~ with спільно (разом) з; 2) збіг (подій тощо); 3) грам. сполучник; 4) астр. найбільше зближення двох небесних тіл; 5) схрещення доріг, перехрестя. conjunctional |Коп'іфідлтукіопі) аа) грам. сполучникобвий. conjunctiva | [,kondzank’taivo] п анат. кон'юнктива; слизова оболонка бка. conjunctive |Коп'ФзлуКиу| 1. п грам. 1) сполучник; 2) умовний спосіб; 2. adj 1) зв'язуючий, з'єднувальний,

артерія; 2. adj 1) цивільний; мирський, світський; ~ affairs мирські справи; ~ Courts цивільні суди; lords, lords - світські члени палати лобрдів; 2) тимчасбвий; швидкоплинний, скороминущий; тлінний; 3) грам. часовий; ~ conjunctions cnoлучники часу; 4) скроневий; - апегу скронева артерія. temporality | (етро rzliti] п 1) тимчасдвість; тимчасовий характер; тлінність; 2) p/ церковні володіння і прибутки; 3) збірн. миряни, світські люди. temporals [‘temporalz]

йний; ~ energy тех. альтернативний вид енергії ( енергія вітру, сонця тощо ); ~ conjunction грам. протиставний сполучник.

subordinative [sɘˈbɔ:dɪnɘtɪv] a грам. підрядний; ~ conjunction підрядний сполучник.

з’єднання ( дія ) joining, conjunction , connection, combination.

поєдн||ування, поєднання combination; ● ~ування, ~ання теорії з практикою combination of theory and practice; ● в ~анні in conjunction ( with ), coupled ( with ).

протиставний: ~ сполучник грам. adversative conjunction.

чи операція ); відкида́ння • ~ of alternation = запере́чення диз’ю́нкції • ~ of conjunction = запере́чення кон’ю́нкції • ~ of negation = запере́чення запере́чення • classic(al) ~ = класи́чне запере́чення • complete ~ = ц

• computing ~ = обчи́слювальна опера́ція • conditional ~ = умо́вна опера́ція • conjunction ~ = опера́ція кон’ю́нкції • continuous ~ = непере́рвна опера́ція • contraction ~ = опера́ція стиска́ння • control ~ = опера́ція

plementation ~ = си́мвол допо́внення • congruence ~ = си́мвол конґруе́нтності • conjunction ~ = си́мвол кон’ю́нкції • conventional ~ = умо́вний си́мвол (знак) • correspondence ~ = си́мвол відпові́дності • decimal ~ = дес

й си́мвол; си́мвол хемі́чного елеме́нту Christoffel ~s = Кри́стофелеві си́мволи conjunction ~ = си́мвол кон’ю́нкції, &,  conventional ~ = умо́вний знак [си́мвол] , умо́вна по́значка copyright ~ = си́мвол а́вторського пр

антикон’юнкці́йний non-conjunction