досягненняmediumnoun, neuter✓ modern UA ×102 sources, 2 hitse2u:Новий українсько-англійський словник, e2u:Українсько-англійський словник ділової людини
| КотКо| v 1) завойовувати, підкоряти; 2) перемагати; переборювати; 3) долати, пересилювати; to bad habits переборювати погані звички. conqueror | КотКого| п 1) nepemoжець; завойбвник; 2) спорт. вирішальна партія (гра). conquest [‘konkwest] п 1) завоювання, підкорення; the С. іст. завоювання Англії норманами (є 1066 р.); 2) завойована територія; 3) жінка (чоловік), чию прихильність удалося завоювати; 4) придбання нерухомого майна. conquistador [kon’kwistedo:]
Балла EN-UA 1996
стандартизувати; нормувати; 3) мет. загартбвувати в повітрі. Norman | по:поп| І. п 1) ч. ім'я Норман; 2) нормандець; 3) іст. норман; 4) лінгв. норманський діалект французької мови; 2. adj 1) нормандський; 2) іст. норманський; the ~ Conquest завоювання Англії норманами (1066 р.); ~ French норманський діалект; ~ style норманський стиль (англійська архітектура XII cm.). Normandy [‘nd:mandi] п геогр. н. Нормандія. Могтапезаце | |,по:по'пезк) = adj архт. в норманському
Norman [ˈnɔ:mɘn] a нормандський; the ~ Conquest of England ( завоювання Англії норманами у 1066 p. ); ~ style/~ architecture нормандський стиль ( англійська архітектура XII ст. ).
Великий англо-український словник
ло змови; 9. простежуватися, брати початок; a family that ~s back to the Norman conquest сім’я, яка веде свою історію від норманського завоювання; 10. вбачати, знаходити; I can’t ~ any connection to this event я не можу
Новий українсько-англійський словник
завоювання 1. ( дія ) conquest ; 2. мн. ( досягнення ) achievements, gains.
забі́р (-бо́ру) m capture, seizure, conquest , acquisition; у забі́р іти́, to work in order to pay off one’s debt; забірчи́вий (-ва, -ве)* having conquest in view (mind), acqui
Українсько-англійський словник
or; завойовни́чий (-ча, -че)* aggressive; imperialistic; завойовни́цтво (-ва) n conquest ; завойо́ваний (-на, -не) conquered, subdued: завойо́ваний жі́нкою , ruled by one’s wife, henpecked; завойовува́ння n (act of) conq
Українсько-англійський словник ділової людини
завоювання ім. с. ( дія ) conquest ; мн. ( досягнення ) achievements, gains.
Українсько-англійський словник ділової людини
підкорення ім. с. subjugation, subdual; ( когось ) conquest ; enslavement; ( приборкання ) raming ~ космосу space exploration.