consent
C2 verb —

вигін громади; 2) (міська) громада; 3) право на громадське користування (землею тощо); право на спільне користування (чимсь); 4) необгорбджена необроблена земля; 2. adj 1) загальний, спільний; ~ market спільний ринок; by ~ consent за загальною згодою; to make ~ cause діяти спільно; 2) громадський, общинний; публічний; - land громадський вигін; 3) поширений, загальновідомий; загальноприйнятий; this word is in - use in English це слово широко вживане

consenescence [,konsi’nesans] п постаріння, одряхління. consensual [kon ‘sen{jual] adj консенсуальний. consensus |Коп'5еп525| п 1) погодженість; згода; одностайність; KOHсенсус; 2) фізл. узгодженість дій різних органів тіла. consent |Коп'зепі| 1. п 1) згода; to win (to obtain) smb.’s - домогтися чиЄїсь згоди; 2) дозвіл; 2. у 1) погоджуватися, давати згбду; 2) дозволяти, давати дозвіл. consentaneity [kon senta’ni:ti] п 1) погодженість, узгодженість;

KOHсенсус; 2) фізл. узгодженість дій різних органів тіла. consent |Коп'зепі| 1. п 1) згода; to win (to obtain) smb.’s - домогтися чиЄїсь згоди; 2) дозвіл; 2. у 1) погоджуватися, давати згбду; 2) дозволяти, давати дозвіл. consentaneity [kon senta’ni:ti] п 1) погодженість, узгодженість; 2) одностайність. consentaneous [,konsen’teinios] аа) 1) що збігається (відповідає); відповідний; 2) одностайний. consentant |Коп'5епіопі) adj що noгоджується, дає згоду.

згода; to win (to obtain) smb.’s - домогтися чиЄїсь згоди; 2) дозвіл; 2. у 1) погоджуватися, давати згбду; 2) дозволяти, давати дозвіл. consentaneity [kon senta’ni:ti] п 1) погодженість, узгодженість; 2) одностайність. consentaneous [,konsen’teinios] аа) 1) що збігається (відповідає); відповідний; 2) одностайний. consentant |Коп'5епіопі) adj що noгоджується, дає згоду. consentient [kon’senjnt] adj 1) одностайний; 2) згодний, що погоджується (на щось

давати згбду; 2) дозволяти, давати дозвіл. consentaneity [kon senta’ni:ti] п 1) погодженість, узгодженість; 2) одностайність. consentaneous [,konsen’teinios] аа) 1) що збігається (відповідає); відповідний; 2) одностайний. consentant |Коп'5епіопі) adj що noгоджується, дає згоду. consentient [kon’senjnt] adj 1) одностайний; 2) згодний, що погоджується (на щось -- to); що збігається (в поглядах, намірах). consequence [‘konsikwons] п 1) наслідок; результат;

[kon senta’ni:ti] п 1) погодженість, узгодженість; 2) одностайність. consentaneous [,konsen’teinios] аа) 1) що збігається (відповідає); відповідний; 2) одностайний. consentant |Коп'5епіопі) adj що noгоджується, дає згоду. consentient [kon’senjnt] adj 1) одностайний; 2) згодний, що погоджується (на щось -- to); що збігається (в поглядах, намірах). consequence [‘konsikwons] п 1) наслідок; результат; іп - of в результаті, внаслідок чогось; завдяки чомусь;

informed [ɪnˈfɔːmd, амер. -ˈfɔːrmd] adj 1) поінформо́ваний; обі́знаний 2) освічений; культу́рний • informed consent — інформована згода (пацієнта)

C. Prayer Book церк. спільний молитовник; at the ~ rate за ринковою ціною; by ~ consent за загальною (спільною) згодою (домовленістю); to make ~ cause (with ) діяти спільно (з); 2. громадський; публічний; a ~ council мун

se судова справа про розлучення; ~ from smb розлучення з кимсь; (a) ~ by mutual consent розлучення за взаємною згодою; to get a ~ розлучатися, брати розлучення; to receive, to obtain одержувати розлучення; to grant a ~ д

explicit [ɪkˈsplɪsɪt] a 1. точний; ясний; чітко висловлений; недвозначний; ~ consent чітко виражена згода; he was quite ~ on this point він висловився цілком чітко з цього питання; 2. докладний, детальний.

рогу to make way; ● ~ завдаток to give earnest/deposit; ● ~ згоду to give one’s consent , to consent, to yield; ● ~ концерт to give a concert; ● ~ обітницю (зарік) to vow; ( постригтися в ченці ) to take the vows; ● ~ ос

знайомий mutual acquaintance; ● ~ий рід грам. common gender; ● ~а згода common consent ; ● ~а справа common cause; ● ~ими зусиллями by a joint effort; 3. ( сумарний ) total, aggregate; ● ~ий прибуток total/overall incom

ittle time is left; ● нам не ~ається нічого іншого, як погодитися we cannot but consent ; ● небагато ~ається зробити little is left to be done; ● він ~ився на другий рік в тому самому класі he remained a second year in t

блажи́тися (-жу́ся, -жи́шся) I vi to consent , agree.

до́звіл (-волу) m permission, consent , leave, authorization, licence, acquiescence: проси́ти до́зволу , to beg (ask) leave (permission).

дозво́лити (-лю, -лиш) Р vt; дозволя́ти (-я́ю, -я́єш) I vt to permit, allow, let, grant, consent , suffer (a thing to be done): дозволя́ється , it is permited.