constrain
C2 verb —

constitutive [“konstitju:tiv] adj 1) ycTaHOBYHH; конструктивний; 2) OCHOBний, істотний; визначальний; the ~ essence основна суть; 3) складовий; ~ parts складові частини. constitutor [‘konstitju:ta] п засновник, фундатор. constrain |Коп'5ітет у 1) примушувати, змушувати; 2) стримувати; обмежувати; утруднювати; заважати; 3) ув'язнювати; 4) стискати в обіймах. constrained [kon’streind] adj 1) вимушений, змушений; 2) напружений, збентежений; - smile збентежена

складовий; ~ parts складові частини. constitutor [‘konstitju:ta] п засновник, фундатор. constrain |Коп'5ітет у 1) примушувати, змушувати; 2) стримувати; обмежувати; утруднювати; заважати; 3) ув'язнювати; 4) стискати в обіймах. constrained [kon’streind] adj 1) вимушений, змушений; 2) напружений, збентежений; - smile збентежена посмішка; 3) скутий, неприродний (про рух). constraint [kon‘streint] п 1) примус; силування; under - під тиском, 3 примусу; 2) скутість;

обмежувати; утруднювати; заважати; 3) ув'язнювати; 4) стискати в обіймах. constrained [kon’streind] adj 1) вимушений, змушений; 2) напружений, збентежений; - smile збентежена посмішка; 3) скутий, неприродний (про рух). constraint [kon‘streint] п 1) примус; силування; under - під тиском, 3 примусу; 2) скутість; ніяковість; незручність; 3) ув'язнення. constrict [kon’stnkt] му стягувати; стискати; скорбчувати; звужувати. constricted [kon’stnktid] аа)

змушувати, змусити to force, to constrain , to compel.

неволити to force, to constrain , to compel.

примуш||увати, примусити to compel, to force, to enforce, to constrain , to coerce; ● ~увати мовчати to reduce to/to coerce into silence; ● ніколи не ~уй хлопчика виконувати роботу чоловіка never send

5. ( стимулювати ) stimulate 6. ( употрібнювати ) necessitate 7. ( обмежувати ) constrain 8. ( зобов’язувати ) oblige

ю ) restrict ( чимось – by; до – to ), place restrictions ( on ) 4. ( в’язями ) constrain , impose constraints 5. ( зв’язком ) bind, confine 6. ( рух ) restrain 7. ( утримувати в певних межах ) confine 8. ( фіксатором, с

приму́шувати // приму́сити 1. force, make ( smb to do smth; smth to smth ); compel; coerce див. тж змушувати 2. ( спонукати ) impel 3. ( робити потрібним ) necessitate 4. ( стримувати, обмежувати ) constrain

занево́лити (-лю, -лиш) P vt; занево́лювати (-люю, -люєш) I vt to force, compel, constrain ; to subjugate; to embarrass, annoy, disturb; занево́лювач (-ча) m oppressor, subjugator.

(-влю, -виш) P vt : ( заставля́ти I ) to pledge, pawn; to commission; to force, constrain , oblige: заста́вити до пра́ці , to set (one) to work; || заста́вити стіл , to furnish (spread) a table with food; заста́вити ме́б

затісни́ти (-ню́, -ни́ш) P vt; затісня́ти (-я́ю, -я́єш) I vt to tighten, draw close; to force, constrain : затісни́ти при́язні (при́ятельські) відно́сини , to tighten the bonds of friendship.

зму||шувати, ~сити дієсл. to force, to constrain , to compel.