denounce
—

визначальний. denote [di’nout] v 1) указувати; показувати; зазначати; позначати; 2) 03начати; виражати; значити; 3) лог. мати певний дббсяг (про поняття). denotement [di noutmont] п 1) вказівка; позначення, пбзначка; 2) знак. denounce [di’nauns] у 1) осуджувати; обвинувачувати; викривати; 2) деHOHCyBaTH, розривати (угоду); 3) попереджати (про небезпеку); провіщати, передбачати; 4) виражати погрозу (про погляд, жест); 5) юр. доносити, інформувати; 6) оголошувати,

(угоду); 3) попереджати (про небезпеку); провіщати, передбачати; 4) виражати погрозу (про погляд, жест); 5) юр. доносити, інформувати; 6) оголошувати, проголбшувати, сповіщати; to ~ to the horn oroлошувати поза 3aKOHOM. denouncement [di’naunsmont] denunciation. denouncer [di’naunso] п 1) обвинувач; викривач; 2) провісник, віщун; 3) юр. інформатор, донбщик. dense [dens] adj 1) густий; щільний; компактний; 2) глибокий, цілковитий, надзвичайний; 3) тупий,

провіщати, передбачати; 4) виражати погрозу (про погляд, жест); 5) юр. доносити, інформувати; 6) оголошувати, проголбшувати, сповіщати; to ~ to the horn oroлошувати поза 3aKOHOM. denouncement [di’naunsmont] denunciation. denouncer [di’naunso] п 1) обвинувач; викривач; 2) провісник, віщун; 3) юр. інформатор, донбщик. dense [dens] adj 1) густий; щільний; компактний; 2) глибокий, цілковитий, надзвичайний; 3) тупий, дурний; 4) фот. непрозорий. densely

an ~ between smb угода між кимсь; to break, to violate an ~ розривати угоду; to denounce an ~ денонсувати ( договір ), оголосити договір недійсним; to sign an ~ підписати угоду; 3. грам. узгодження; grammatical ~ in case

пункт договору; non-compliance with a ~ недотримання договору; to abrogate, to denounce a ~ анулювати договір; to annul, to dissolve a ~ розірвати договір; to be in ~ with smb for smth вести переговори з кимсь про щось,

я про перемир’я; to conclude (to sign) a ~ укладати (підписувати) перемир’я; to denounce a ~ військ. заявити про дострокове припинення перемир’я; to violate a ~ порушувати перемир’я; 2. перепочинок, передишка; затишшя; ~

show; ● ~ радість to manifest joy; 3. ( зраджувати ) to betray; ( доносити ) to denounce ( to ), to inform ( on, against ); ( таємницю та ін. ) to let out, to blurt out.

денонсувати дипл., юр. to denunciate, to denounce ; ● ~ угоду to denounce an agreement.

deliver ( to ), to bring ( to ); 2. ( робити донос ) to inform ( against ) , to denounce , to delate; sl. to peach, to sneak; 3. ( повідомляти ) to report; 4. див. доноситися .

vt; виголо́шувати (-ую, -уєш) I vt to declare, proclaim, pronounce, make known, denounce , tell; to recite; ви́голошений (-на, -не) announced, declared; ви́голошення n proclamation, declaration.

ove, demonstrate: ви́казати свою́ неви́нність , to prove one’s innocence; || to denounce , inform, report; ви́казатися P vi to show (reveal, prove, demonstrate) oneself.

ю, -а́єш) I vt : ( ви́повісти P ) to speak out, express, declare, tell, relate, denounce : виповіда́ти війну́ , to declare war; виповіда́ти слу́жбу , to give notice of discharge (from service); виповіда́тися І vi to give

денонсувати дієсл. to denounce ~ угоду to denounce an agreement.