determine
C1 verb — find

6) прагнення, тенденція; 7) мед. прилив (крові тощо); 8) закінчення, кінець. determinative {[di‘to:minotiv] І. п 1) вирішальний фактор; 2) грам. визначальне слово; 2. adj 1) визначальний; вирішальний; 2) обмежувальний. determine [di'ta:min] у 1) визначати; 2) вимірювати, обчислювати; 3) обуdet мовлювати, детермінувати; 4) спонукати; примушувати; стимулювати; 5) вирішувати, розв 'язувати; to ~ the case вирішити справу, ухвалити рішення у справі;

ухвалити рішення у справі; 6) приймати рішення, зважуватися, робити вибір; 7) закінчувати; to - the crisis покласти край кризі; 8) юр. закінчуватися, завершуватися; 9) робити висновок, виводити; 10) зумовлювати, прирікати. determined |і їз:пипа) adj 1) рішучий, сповнений рішучості; непохитний; 2) визначений; - ргісе тверда ціна. determiner [di‘ta:mino] п юр. визначення, постанодва, рішення. determinism |і їз:пипігт| п філос. детермінізм. determinist

покласти край кризі; 8) юр. закінчуватися, завершуватися; 9) робити висновок, виводити; 10) зумовлювати, прирікати. determined |і їз:пипа) adj 1) рішучий, сповнений рішучості; непохитний; 2) визначений; - ргісе тверда ціна. determiner [di‘ta:mino] п юр. визначення, постанодва, рішення. determinism |і їз:пипігт| п філос. детермінізм. determinist [di’to:minist}] п детермініст. deterrence [di‘terans}] п 1) стримання; 2) відлякування, залякування; 3) засіб

self-destructive [‘selfdis traktiv] adj самознищувальний; самогубний. self-determination [‘selfdi, to:miпецп| п 1) самовизначення; the right of peoples to - право народів на самовизначення; 2) самостійність; вільне волевиявлення. self-determined | 5еївії їз:тіпа) аа) незалежний; який діє на свій розсуд. self-development [‘selfdi’ velapmant] п CaMOPO3BHTOK. self-devotion [‘selfdi1 voujn] п 1) (caмо)відданість; 2) самопожертва. self-discipline [‘self disiplin] п самодисципліна,

flights космічні польоти; - Objects космічні об'єкти; ~ pioneers піонери космосу. spatialization [,speifalai’zeijfn] п opiєнтація у просторі. spatially [‘spe1fali1] adv просторово, у NPOCTOPOBOMY відношенні; ~ or temporarily determined обумовлені простором a00 часом. 5райаєе [‘speifieit] у блукати; бродити; мандрувати. spationautics | зретпоц'по:шК5) п рі (вжив. AK Sing) космонавтика. spatio-temporal [‘spe1jiou’temparal] adj просторбво-часовий. spats [spets]

середнього; below the ~ нижче середнього; on the ~ у середньому, пересічно; to determine , to obtain, to strike an ~ виводити середнє число; 2. ком. збиток від аварії судна; 3. розподіл збитків від аварії між власниками

etymology [ˌetɪˈmɒlɘdʒɪ] n етимологія; to ascertain (to determine , to trace) an ~ з’ясовувати (визначати, прослідковувати) етимологію (походження).

визначати, визначити 1. ( встановлювати ) to determine , to fix; ● ~ міру покарання to fix a punishment; ● ~ місцеперебування to determine the location; ● ~ день зборів to fix a meeting

вирішу||вати, вирішити to decide, to determine , to make up one’s mind, to resolve, to conclude; ( питання, проблему ) to settle, to fix, to clench, to clinch; ● лишаю вам виріш

n touch ( with ); ● ~ порядок to establish/to set up order; 2. ( визначати ) to determine , to establish; ( час, ціну ) to fix; ( з’ясувати ) to ascertain; ● ~ причину аварії to establish the cause of a crash; 3. ( стави

визнача́ти // ви́значити 1. determine 2. ( наперед ) predetermine 3. ( задавати ) set, prescribe 4. ( конкретизувати ) specify 5. ( знаходити ) find; determine 6. ( мір

. ( факти ) ascertain; establish див. тж виявляти, з’ясовувати 8. ( визначати ) determine ( що – that ); ( попередньо ) predetermine 9. ( будувати ) erect 10. ( фіксувати ) fix 11. ( розташовувати ) position, place; stat

детермінува́ти determine

, to put one in a ridiculous position; завдава́тися I vi to have an intention, determine upon, resolve; to be capable (able, fit).

замі́рити (-рю, -риш) P vt : ( замірювати, заміря́ти I ) to determine , set, assign: замі́рити що , to aim at, have in view; to intend, purpose; замі́ритися P vi to lift (raise) one’s hand for the pur