dismiss
C1 verb — make leave

upper - а) аристократія; 6) велика буржуазія; the working - робітничий клас; 2) розряд, група, категорія, клас; вид, рід; 3) сорт, гатунок; 4) клас (у школі); listen, ~! послухайте, діти! (звертання вчителя); 5) заняття; ~ dismissed! урбк закінчено!, заняття закінчено!; to take ~es (in) а) навчатися чогбсь; б) проводити курс навчання; what time does the ~ begin? коли починаються заняття?; 2. adj 1) класовий; ~ solidarity класова солідарність; ~ struggle

триBOXHTH. dismember [dis membo] у 1) розчленовувати, розривати (розбирати) на частини; 2) виключати, позбавляти членства. dismemberment (Фів membomont] п 1) розчленування, поділ на частини; 2) виключення; позбавлення членства. dismiss [dis’ mis] у 1) відпускати, розпускати; 2) розходитися; ~ed! розійдись! (команда); 3) звільняти, увільняти з роботи; 4) гнати, проганяти; 5) відкидати, відмовлятися; to ~ the idea відмбвитися від думки; 6) закінчувати (обговорення);

звільняти, увільняти з роботи; 4) гнати, проганяти; 5) відкидати, відмовлятися; to ~ the idea відмбвитися від думки; 6) закінчувати (обговорення); підбивати підсумок, підсумбвувати; 7) припиняти (справу); відхиляти (позов). dismissal [dis’misol] п 1) розпуск; 2) звільнення, увільнення з роботи; 3) відмовлення (від думки тощо); 4) відставка; - pay (wage) вихідна доnomora. dismission [dis’mijn] п 1) надання відпустки; розпуск; 2) звільнення (з ув'язнення);

підбивати підсумок, підсумбвувати; 7) припиняти (справу); відхиляти (позов). dismissal [dis’misol] п 1) розпуск; 2) звільнення, увільнення з роботи; 3) відмовлення (від думки тощо); 4) відставка; - pay (wage) вихідна доnomora. dismission [dis’mijn] п 1) надання відпустки; розпуск; 2) звільнення (з ув'язнення); 3) увільнення, відставка; 4) усунення (недоліків). dismissive [dis’misiv] аа) звільняючий; що дає свободу. dismount [‘dis’maunt] 1. п 1) спускання;

роботи; 3) відмовлення (від думки тощо); 4) відставка; - pay (wage) вихідна доnomora. dismission [dis’mijn] п 1) надання відпустки; розпуск; 2) звільнення (з ув'язнення); 3) увільнення, відставка; 4) усунення (недоліків). dismissive [dis’misiv] аа) звільняючий; що дає свободу. dismount [‘dis’maunt] 1. п 1) спускання; 2) спорт. відхід від снаряда; 2. у 1) сходити, злізати, спішуватися; 2) скидати; вибивати (з сідла); 3) знімати, усувати, переставляти;

noubl] аа; 1) підлий; низький; ганебний; 2) низького походження. ignobleness Пд поцііпі5) див. ignobility. ignominious | 19п2 “munias] adj недостойний; ганебний; принизливий, образливий; безчесний: ~ death ганебна смерть; ~ dismissal принизлива відставка. ignominy М ignomim] n 1) безчестя, ганьба, приниження; 2) ганебна поведінка; підлий вчинок. ignorable [1g ‘no:rabl] adj що можна ігнорувати (знехтувати, зневажити). ignoramus |,ідпо тепто5) 7” лат.

ення чи вироку ); to be without (further) ~ оскарженню не підлягає; to deny, to dismiss / to reject an ~ відхиляти апеляцію; to file, to take an ~ to a higher court подавати апеляцію у вищу інстанцію; 4. привабливість; m

e a ~ спростовувати обвинувачення; to repudiate a ~ відкидати обвинувачення; to dismiss , to throw out ~s відкидати обвинувачення; to prove, to substantiate a ~ доводити, підтверджувати обвинувачення; to withdraw a ~ ска

ill’s ~s робітники і службовці фабрики; ~s’ insurance соціальне страхування; to dismiss / to fire, to sack ( розм. ) an ~ звільняти працівника з роботи; to engage an ~ наймати працівника; to hire, to take on an ~ приймат

апеляці||я appeal; ● відмовити в ~ї to deny/to dismiss an appeal; ● подати ~ю to send in an appeal.

; 2. розм. ( з навчального закладу ) to expel ( from ); (з роботи ) to sack, to dismiss , to fire ( out ); 3. ( прискорено вирощувати рослини ) to accelerate growing; 4. ( одержувати в процесі перегонки ) to distil.

throw out, to kick out, to drive out; ● ~ з голови to put out of one’s mind, to dismiss the thought ( of ); 3. ( тк. док. ) розм. ( передчасно родити ) to have a miscarriage, to miscarry; вет. to slink; 4. ( вивергати, в

discard, disregard 3. ( відмовлятися, відхиляти ) reject 4. ( пропозицію тощо ) dismiss 5. ( можливість тощо ) rule out 6. ( не схвалювати ) disapprove 7. ( заперечувати, спростовувати ) negate 8. ( полишати – ідею, намі

give up ( від чогось – smth ) 2. ( від ідеї, наміру тощо ) abandon ( an idea ); dismiss ( an idea ) 3. ( від своєї пропозиції ) withdraw ( the proposal ) 4. ( заперечувати ) deny

6. ( відвертати ) avert 7. ( не схвалювати ) disapprove 8. ( пропозицію тощо ) dismiss , decline; repel 9. ( відкидати, відмовлятися ) reject

а́бшит (-ту) m W.U. discharge (from military service); абшитува́ти (-у́ю, -у́єш) I vt to discharge, dismiss ; абшито́ваний (-на, -не) discharged; абшито́ваний (-ного) m one discharged.