dispatch
—

(мисливський собака). bearer | Бєзго| п 1) носій, носильник; переносник вантажів; 2) санітар; 3) фін. подавець, пред'явник; 4) тех. onopa, несуча деталь конструкції, подушка; балка; 5) гірн. цілик; + ensign ~ прапоронобсець; ~ of dispatches дипломатичний кур'єр; this tree is a good ~ це дерево добре плодоносить. bear-garden | Бє2,да:Чп) п 1) місце полювання на ведмедів; ведмежий садок; 2) перен. галасливе зборище; місце пиятики (гульні). bear-grease | Ьєодгі:5)

втрачати надію, зневірятися. despairing [dis peorin] adj безнадійний, зневірений, розпачливий; ~ look пбгляд, спбвнений розпуки. despairingly | 45 реогітП| adv в posпачі, в розпуці; безнадійно. despatch [dis’pztf{] див. dispatch. despect [di spekt] п презирство. desperado [,despa’ra:dou] п (рі desperados, desperadoes [-ouz]) ісп. відчайдушна людина; урвиголова, шибайголова; шибеник. desperate [‘desporit] 1. adj 1) зневірений, доведений до розпачу;

dispassionate [dis pz{nit] adj 1) безстрасний; байдужий; спокійний; холоднокробвний; 2) безсторонній, неупереджений. dispassionately [dis рагпійт) adv 1) безсторонньо, неупереджено; 2) спокійно, байдуже; холоднокровно. dispatch [dis pet{] 1. » 1) відправлення; відсилка; 2) швидкість; 3) офіційне повідомлення (донесення); депеша; 4) врегулювання, вирішення (питання); 5) кур'єр; 6) убивство; страта; 2. у 1) посилати, надсилати; відправляти; 2) швидко

врегулювання, вирішення (питання); 5) кур'єр; 6) убивство; страта; 2. у 1) посилати, надсилати; відправляти; 2) швидко упбратися; справитися, покінчити; 3) розправитися; розрахуватися; стратити, убити; 4) квапитися, поспішати. dispatch-bearer [dis pzt{, beara] п дипломатичний кур'єр. dispatch-boat |дз5'рейбоші мл посильне судно. dispatch-box [dis pzt{boks] п сумка дипломатичного кур'єра (для офіційних паперів). dispatch-case [dis раКеї5) п військ. польова

страта; 2. у 1) посилати, надсилати; відправляти; 2) швидко упбратися; справитися, покінчити; 3) розправитися; розрахуватися; стратити, убити; 4) квапитися, поспішати. dispatch-bearer [dis pzt{, beara] п дипломатичний кур'єр. dispatch-boat |дз5'рейбоші мл посильне судно. dispatch-box [dis pzt{boks] п сумка дипломатичного кур'єра (для офіційних паперів). dispatch-case [dis раКеї5) п військ. польова сумка. dispatcher [dis раціо) п 1) відправник; 2) диспетчер;

швидко упбратися; справитися, покінчити; 3) розправитися; розрахуватися; стратити, убити; 4) квапитися, поспішати. dispatch-bearer [dis pzt{, beara] п дипломатичний кур'єр. dispatch-boat |дз5'рейбоші мл посильне судно. dispatch-box [dis pzt{boks] п сумка дипломатичного кур'єра (для офіційних паперів). dispatch-case [dis раКеї5) п військ. польова сумка. dispatcher [dis раціо) п 1) відправник; 2) диспетчер; 3) експедитор. dispatching [dis petfim]

despatch [dɪsˈpætʃ] = dispatch .

доброї волі; 2. головний дипломатичний представник ( посол ); 3. посланець; to dispatch an ~ відправляти посланця; 4. агент, представник, уповноважений; a temporary ~ тимчасовий уповноважений; 5. кінцева частина прозаїч

a medium-range ~ ракета середньої дії; a short-range ~ ракета близької дії; to dispatch , to launch a ~ запускати ракету; to guide, to direct a ~ управляти ракетою; наводити ракету; 2. іст. метальний снаряд.

виряджати, вирядити 1. to send, to dispatch , to forward, to detach, to detail; військ. to tell off; ● шістьох з нас вирядили за паливом six of us were told off to get fuel; 2. ( вбирати ) to dress up.

висилання sending, dispatch ( див. ще висилка ).

відвантажувати, відвантажити to ship, to dispatch.

~ = табли́ця різни́ць • digit-multiplication ~ = табли́ця мно́ження • dynamical dispatch virtual ~ = віртуа́льна табли́ця динамі́чного диспетчерува́ння • file allocation ~ = табли́ця розташува́ння фа́йлів, табли́ця FAT •

-виш) P vt : ( виправля́ти I ) to dress, tan ( of hides ); to send, despatch [ dispatch ]; to rectify, emend; to fit out, equip, supply, endow, provide with: ви́правити си́на в доро́гу , to provide one’s son with all th

-уєш) I vt : ( випроваджа́ти I ); ви́провадити (-джу, -диш) P vt to despatch [ dispatch ], forward, send (off), expedite; to lead (take) out: випрова́джувати свій рід , to trace one’s descent, to derive one’s origin; ви

гу , to provide one’s son with things necessary for a journey: || to despatch [ dispatch ], send, forward.