disrupt
B2 verb —

нешанобливість, неввічливість, нечемність; зухвалість, зарозумілість. disrobe | 45 тоші| v роздягати(ся); знімати одяг (з когось); скидати одяг (із себе). disroot [‘dis‘ru:t] у 1) виривати з корінням; 2) перен. викорінювати. disrupt [dis’rapt] 1. аа) поет. розірваний, зруйнований; 2. у 1) розривати; руйнувати; 2) перен. підривати. disruption [dis’rapjn}] п 1) підрив; зрив; 2) крах; 3) відрив, відпадання, відокремлення, розкол, розрив; 4) руїни, зруйнування;

одяг (з когось); скидати одяг (із себе). disroot [‘dis‘ru:t] у 1) виривати з корінням; 2) перен. викорінювати. disrupt [dis’rapt] 1. аа) поет. розірваний, зруйнований; 2. у 1) розривати; руйнувати; 2) перен. підривати. disruption [dis’rapjn}] п 1) підрив; зрив; 2) крах; 3) відрив, відпадання, відокремлення, розкол, розрив; 4) руїни, зруйнування; 5) розколина, тріщина; 6) геол. розпадання; дезінтеграція (порід); 7) єл. пробій (ізоляції); 8) фіз. розпад.

[dis’rapjn}] п 1) підрив; зрив; 2) крах; 3) відрив, відпадання, відокремлення, розкол, розрив; 4) руїни, зруйнування; 5) розколина, тріщина; 6) геол. розпадання; дезінтеграція (порід); 7) єл. пробій (ізоляції); 8) фіз. розпад. disruptive | 415 тлАриу| adj 1) підривний, руйнівний; 2) ел. пробивний; розрядний; 3) що подрібнює. dissatisfaction [‘dis,sztis feekjn] 7 невдоволеність, невдоволення, незадоволення. dissatisfactory | 415, 522115 feektor] adj незадовільний;

d tore down the roof; 2. ( перешкоджати здійсненню ) to upset, to frustrate, to disrupt , to wreck; ● ~ переговори to wreck the negotiations; ● ~ план to frustrate a plan, to render a plan abortive; ● ~ роботу to hamper/

розганяти, розігнати 1. to drive away; ( натовп та ін. ) to disperse, to scatter; to disrupt ; перен. ( страх, морок ) to dispel; 2. ( прискорювати хід ) to speed up, to drive at high speed, to race.

розривати 1 , розірвати 1. to tear, to lacerate, to rend, to disrupt , to break apart; ● ~ навпіл (на шматки) to tear in two (to shreds into pieces); 2. ( про угоду, договір ) to cancel, to dissolve, t

upset 3. ( втручатися ) interrupt 4. ( розлагоджувати ) unsettle 5. ( зривати ) disrupt ▪ ~ бала́нс to unbalance; ~ ва́куум to break (the) vacuum; ~ впорядко́ваність to disorder, to randomize; ~ зв’язо́к ( взаємодію ) to

острим інструментом ) pick 4. ( проштрикувати ) pierce, punch 5. ( про розряд ) disrupt

) destroy, destruct; ruin 2. ( розламувати ) fracture 3. ( розривати ) rupture, disrupt 4. ( розбивати ) break 5. ( роз’їдати ) eat (away) 6. ( схемну плату тощо через задвисоку напругу , комп. ) fry 7. ( споруду ) demol

ворювати ~ платежів to discuss/to consider a schedule of payments порушити ~ to disrupt a schedule порушити ~ постачань to disrupt (the schedule of) deliveries розробляти ~ (робіт тощо) to draw up a schedule складати ~ t

дезорганізувати дієсл. to disorganize, to disrupt , to cause confusion; ( розбудовувати, псувати ) to spoil.

n ecology соціальна ~ social ecology псувати ~ю, наносити шкоду ~ї to damage/to disrupt ecology.