distract
B2 verb —

спотвбрення; 4) судорожний рух; 5) мед. дистобрсія, розтягнення; 6) тех. деформація, перекбшування; жолоблення. distortionist | 415 10:(9пі51) м 1) акробат, «людина-змія»; 2) карикатурист; 3) перекручувач (фактів тощо). distract [dis trekt] у 1) відволікати, відвертати, відводити убік; розвіювати; 2) збивати з пантелику, бентежити, викликати розгубленість; засмучувати; 3) затемняти розум, зводити з розуму. distracted [dis trektid] adj 1) збитий

3) перекручувач (фактів тощо). distract [dis trekt] у 1) відволікати, відвертати, відводити убік; розвіювати; 2) збивати з пантелику, бентежити, викликати розгубленість; засмучувати; 3) затемняти розум, зводити з розуму. distracted [dis trektid] adj 1) збитий з пантелику, спантеличений, збентежений, стривбжений, засмучений; 2) знавіснілий, ошалілий, шалений. distractedly [dis trektidl1] adv 1) розгублено, збентежено, стривобжено; 2) божевільно, шалено.

бентежити, викликати розгубленість; засмучувати; 3) затемняти розум, зводити з розуму. distracted [dis trektid] adj 1) збитий з пантелику, спантеличений, збентежений, стривбжений, засмучений; 2) знавіснілий, ошалілий, шалений. distractedly [dis trektidl1] adv 1) розгублено, збентежено, стривобжено; 2) божевільно, шалено. distraction [dis trekjn] п 1) відволікання уваги; 2) неуважність; 3) po3вага; 4) чвари, розбрат, суперечка, звада; 5) плутанина, безладдя;

trektid] adj 1) збитий з пантелику, спантеличений, збентежений, стривбжений, засмучений; 2) знавіснілий, ошалілий, шалений. distractedly [dis trektidl1] adv 1) розгублено, збентежено, стривобжено; 2) божевільно, шалено. distraction [dis trekjn] п 1) відволікання уваги; 2) неуважність; 3) po3вага; 4) чвари, розбрат, суперечка, звада; 5) плутанина, безладдя; 6) збентеження, тривога; 7) божевілля, шаленість, затьмарення рдзуму, розпач, роздратдбваність;

ire smb’s ~ вимагати чиєїсь уваги; to need smb’s ~ потребувати чиєїсь уваги; to distract , to divert smb’s ~ відвертати чиюсь увагу; to focus, to fix one’s ~ on smth зосереджувати увагу на чомусь; to hold, to retain smb’

to ward/to stave off; ● ~ обличчя to turn one’s face away; 4. ( про увагу ) to distract ( from ) , to divert; ( від чогось неприємного ) to turn off, to fend; 5. ( щось загрозливе ) to prevent, to preclude.

відволікати 1 , відволікти ( час ) to delay; ( справу ) to procrastinate; ( увагу ) to distract.

ову дар мови ) to recover one’s speech, to find one’s speech again; ● ~ зуби to distract smb. with smooth talk.

– to ); ( до себе ) to attract attention; відверта́ти ( чиюсь ) — гу ( від ) to distract ( smb’s ) attention ( from ); зверта́ти —гу ( свою ) to note, to notice ( на те, що – that ); to take note/notice ( на – of ); to p

away, detach; відірва́ти від пра́ці, to interrupt one’s work, to intrude upon ( distract ) one; відірва́тися P vi to break from (off, away); to turn off; to detach oneself from.

відмани́ти (-аню́, -а́ниш) P vt; відма́нювати (-нюю, -нюєш) I vt to lure away, entice, attract (by means of flattery, cajolery); to distract , turn away.

заґа́вити [зага́вити] (-влю, -виш) Р vt to distract one’s attention; заґа́витися [зага́витися] P vi to forget oneself (by looking in wonder), to have one’s thoughts elsewhere.

; to turn away/aside; to indispose from; to ward/to stave off; ( про увагу ) to distract ( from ), to divert; ( від чогось неприємного ) to turn off, to fend; ( щось загрозливе ) to prevent, to preclude ~нути війну to pr

відвол||ікати 1 , ~ікти дієсл. ( час ) to delay; ( справу ) to procrastinate; ( увагу ) to distract.