emigrate
—

miktori] п фарм. сечогінний засіб. emigrant [“emigrant] 1. п 1) переселенець; 2) емігрант; 2. аа) 1) що переселяється; 2) емігруючий; 3) перелітний (про птахів). emigrant-ship [‘emigrant’fip] м судHO, що перевозить емігрантів. emigrate [‘emigreit] у 1) переселятися; переїжджати; 2) емігрувати; 3) переселяти, переміщати (населення). emigration [,emi greijn] п 1) переселення, переїзд; 2) еміграція; 3) збірн. емігранти, еміграція; ~ officer (agent) чиновник

який-небудь шанс?; 3) у заперечних реченнях ніякий, зовсім ні; nothing - абсолютно нічого; there is по doubt - нема ніякого сумніву; I am not in need of anything - мені абсолютно нічого не потрібно; 4) розм. що; ~ can you want to emigrate for? що може вас змусити залишити країну? what-for [“wotfo:] п розм. прочуханка, нагінка; покарання. what-like [‘wotlaik] adj розм. який із себе?; що являє собою? Whatman [‘wotman] п ватманський папір (тж ~ paper). whatness

виселятися, виселитися to settle down in another district, to change one’s residence; ( в іншу країну ) to emigrate.

емігрувати to emigrate.

переселятися, переселитися 1. to (trans)migrate; to immigrate, to emigrate ; 2. ( переїхати на іншу квартиру ) to move, to remove; ( оселятися ) to settle in another place.

еміґрува́ти // ви́еміґрувати ( геол. ) emigrate

llage, country ), to drive out; to transplant; ви́селитися, висе́люватися vi to emigrate ; to go to settle somewhere else.

еміґрува́ти [емігрува́ти] (-у́ю, -у́єш) I vi to emigrate.

пересели́ти (-селю́, -се́лиш) P vt ; переселя́ти (-я́ю, -я́єш) I vt to settle in another place; to remove; пересели́тися, переселя́тися vi to emigrate , to settle elsewhere: пересели́тися на той світ , to die.

емігрувати дієсл. to emigrate ; (з політичних мотивів ) to go into exile.

у адвоката = right to aid / assistance of counsel; • ~о на еміґрацію = right to emigrate ; • ~о на житло = right to housing; • ~о на життя = right to life; • ~о на забезпечення на випадок безробіття, хвороби або інвалідн