emperor
C1 noun —

співпереживання; уміння поставити себе на місце іншого. empeach [1m’pi:t{/] » 1) брати під сумнів; сумніватися; 2) звинувачувати у вчиненні тяжкого злочину; 3) заважати. empennage [em’penid3] п фр. ав. хвостове оперення. emperor | еппрого| п 1) імператор; 2) émnepop (формат паперу). emperorship | етпрогопр| п 1) імператорський престол; титул імператора; імператорська гідність; 2) царювання (імператора). етрегу | егпрогі| п поет. 1) пбвне панування;

[1m’pi:t{/] » 1) брати під сумнів; сумніватися; 2) звинувачувати у вчиненні тяжкого злочину; 3) заважати. empennage [em’penid3] п фр. ав. хвостове оперення. emperor | еппрого| п 1) імператор; 2) émnepop (формат паперу). emperorship | етпрогопр| п 1) імператорський престол; титул імператора; імператорська гідність; 2) царювання (імператора). етрегу | егпрогі| п поет. 1) пбвне панування; неподільна влада; 2) імперія, царство. emphases [‘emfasi:z] рі

олошувати; to ~ smb (the) winner проголосити когось переможцем; the mob ~ed him emperor натовп проголосив його імператором.

ent кивнути головою на знак згоди; 3. підкорятися ( тж ~ down ); to ~ before an emperor підкоритися імператору; to ~ to fate підкоритися долі; to ~ to smb’s decision підкоритися чийомусь рішенню; 4. схилятися; to ~ befor

еремовлятися сигналами із судном, що проходить повз; 4. проголошувати; to ~ smb emperor проголошувати когось імператором; 5. сипатися градом; it is ~ing heavily іде сильний град; 6. осипати градом (зливою) ( запитань тощ

імператор emperor.

імператорський emperor ( attr. ); imperial.

доцарюва́ти (-рю́ю, -рю́єш) P vi to finish reigning (as tsar, emperor ).

ексці́сар (-ря) m W.U. ex-emperor.

імпера́тор (-ра) m emperor ; імпера́торка (-ки), імпера́триця (-ці) f empress; імпера́торський (-ка, -ке) emperor’s, imperial.