enemy
B1 noun — person

охолодження (почуттів); віддалення; 2) юр. відчуження (майна); 3) божевілля; психоз. alienator [‘eiljoneito] п юр. осбба, що відчужує (майно). alienee [,e1ljo‘ni:] п юр. осбба, на користь якді відчужується майно. alien-enemy [‘eiljon,enimi] 7 юр. підданий воробжої держави; BOPOXKHH іноземець. alien-friend [‘e1ljon’frend] п юр. дружній іноземець; підданий дружньої держави. alienigenate [,e1ljo’nidzinit} adj іноземного похдбдження (про людей).

archduchess ерцгерцогиня. archduchy [‘a:t{/datf1] п іст. ерцгерЦОгСтВО. archduke [‘o.:t{‘dju:k] п іст. ерцгерцог. arched [a:t{t] adj 1) арочний, дуговий, склепінчастий; ~ bridge арочний міст; 2) вигнутий; зігнутий, угнутий. arch-enemy | є«.Л/ епиті) п 1) запеклий ворог; головний супротивник; 2) сатана. [‘ou:tfdatfis] п іст. Archeozoic |, а Кега'7ошіК| adj геол. археозбиський. archer [‘a:tfo] п 1) стрілець з лука; 2) (А.) астр. Стрілець (сузір'я і знак

шарф; 2) синя (нашийна) хустка в горошок, белчер. beldam(e) | Беідот| п 1) відьма; чаклунка; 2) стара карга (відьма); 3) баба; прабаба; прамати. beleaguer Гбі" Н:92) v робити облогу, облягати; отдчувати; а city ~ed by the enemy місто в облозі BOpora. bel-esprit [‘beles’pri:] п (рі beaux-esprits ["bou-]) фр. дотепна людина; тонкий розум. Belfast | Ьеібо 150) п геогр. н. м. Белфаст. belfry [‘belfri] 7 1) дзвіниця; 2) вежа; каланча; 3) с. г. сарай,

[‘bito] 1. adj 1) гіркий (на смак); ~ taste гіркий присмак; 2) болісний, нестерпний, гіркий; the ~ truth гірка правда; - ромепу нестерпні (жахливі) злидні; 3) сильний, різкий, гострий (про біль); 4) злий, лютий; запеклий; ~ enemy запеклий воброг; ~ cold лютий Mopo3; + to the ~ end до самого кінця; ~ almond бот. гіркий мигдаль; ~ aloe бот. столітник; ~ огange бот. гіркий апельсин, померанець; ~ earth хім. магнезія; ~ salt фарм. англійська сіль; 2.

(про хвилі); 3) жарт. бити, лупцювати; 4) розм. лаяти, сварити; 0 - out розчісувати, вичісувати. combat [‘kombot] 1. п 1) бій, битва; 2) боротьба; 2. у вести бій, битися; боробтися (проти -- against, за — for); to ~ the enemy бордбтися з ворогом. combatant [‘kombotont] 1. п 1) боєць, поборник; 2) воЮююча сторона; 3) військ. бойова одиниця; 4) військ. бойовий засіб; 2. adj бойовий; стройовий; ~ forces бойові сили; - officer стройовий офіцер; -

Даруїн. Darwinian [da:’winion] 1. п дарвініст; 2. adj дарвіністський, дарвінівСЬКИЙ. Darwinism [‘da:winizm] п дарвінізм, учення Дарвіна. dash [dzj] 1. п 1) стрімкий рух; ривок; порив; натиск, to make a ~ against (at) the enemy стрімко атакувати противника; 2) енергія, рішучість, наполегливість; 3) спорт. забіг; заїзд; 4) спринт; 5) швидкий порив (у грі); 6) сильний удар; поштовх; 7) плескіт, сплеск; 8) домішка; 9) грам. тире, риска; 10) муз. знак

f to the idea схилятися до думки; 4. здавати, віддаватися; to ~ the city to the enemy здати місто ворогові; to ~ oneself to the conqueror’s mercy віддатися на милість завойовника.

увати аванс; to receive an ~ отримувати аванс; 4. військ. наступ; ~ against the enemy наступ на ворога; ~ on the enemy’s position наступ на ворожі позиції; 5. підвищення, ріст ( цін тощо ); ~ in the cost of living зроста

ик, довірена особа; a secret ~ таємний агент; a special ~ спеціальний агент; an enemy ~ ворожий агент; an insurance ~ страховий агент; a purchasing ~ торговий агент; an estate ~ агент у сфері нерухомості; a rental ~ аген

eak ( in ); ● ~ вершника з сідла to unhorse a rider; ● ~ ворога to dislodge the enemy ; ● ~ з рівноваги to upset (smb.’s) equanimity; ● ~ з колії перен. to unsettle, to upset; 2. ( речі ) to beat ( out ); ● ~ килим to be

вилаз||ка 1. військ. sally, sortie; ● ~ка ворога enemy sally; ● робити ~ку to sally; 2. ( прогулянка ) ramble, excursion, outing.

rry; ● ~и в море to put to sea, to sail; ● ~и в тил ворога військ. to reach the enemy’s rear; ● ~и за межі дозволеного to pass the limits; ● ~и з бою to break off the fight, to disengage, to come out of action; ● ~и з бо

to be one’s own worst enemy sich [ dat. ] selbst am meisten schaden, sich [ dat. ] selbst im Wege stehen бути собі самому найгіршим ворогом

я́ти веремі́я , to raise (cause) confusion; крути́ти веремі́я , to confound (an enemy ); сказа́ти веремі́я , to utter something coarse (rude).