entrust
—

антресбль; напівповерх. entropy | епігорі) п фіз. ентропія. entruck Пп'єлК| v 1) сідати в автомашину; 2) вантажитися на автотранспорт; 3) вантажити на автотранспорт. entrucking Пшп'єлкіт| п посадка (вантаження) на автотранспорт. entrust [in‘trast] у покладати (обов'язки); доручати, довіряти; надавати; to ~ a university with power надати університету право; to ~ with a duty покласти обов'язок; he is ~ed йому доручено, він уповноважений. entrustment [in‘trastmont|

автотранспорт. entrust [in‘trast] у покладати (обов'язки); доручати, довіряти; надавати; to ~ a university with power надати університету право; to ~ with a duty покласти обов'язок; he is ~ed йому доручено, він уповноважений. entrustment [in‘trastmont| п доручення. entry [‘entri] п 1) вхід; в'їзд; входження; спорт. вхід у воду; 2) урочистий вихід; the king’s - вихід короля; 3) вступ (у війну); 4) театр. вихід (актора на сцену); 5) вхідні двері, ворота; прохід;

таємницю; 3) часто рі щось таємне (секретне); ? - grading гриф секретності. secret [‘si:krit] 1. п 1) секрет, таємниця; таємність; dead - глибока таємниця; ап ореп - секрет полішинеля; to keep а - зберігати таємницю; to entrust smb. with а - довіряти комусь таємницю; 2) ключ, розгадка, таємна причина; 3) щось загадкове (приховане, непоясниме); the ~s of nature таємниці прирбди; > in ~ таємно; по секрету, під секретом; to let smb. into а - відкривати

the ~ of his success таємниця його успіху; a ~ between us таємниця між нами; to entrust smb with a ~ довіряти комусь таємницю; to ferret out, to uncover a ~ вивідати, розвідати таємницю; to get at the ~ of smb’s influenc

, to go shares; розм. to go snacks/whacks; ( звірятися ) to confide ( to ) , to entrust ( to ); ~ враженнями to share one’s impressions ( with ); to compare notes ( with ); ~ порівну ( з кимсь ) to go halves ( with ); ●

o distrust smb.; ● не ~ чомусь to give no credence to smth.; 2. ( доручати ) to entrust ( to ), to commit ( to ); ~ комусь щось to entrust one with smth., to commit/to entrust smth. to one.

доруч||ати, доручити 1. ( покладати на когось виконання ) to charge ( with ), to commission ( with ); to entrust ( with ); ● я ~аю це вам І entrust it to you; 2. ( віддавати у розпорядження ) to entrust ( to ).

дові́рити (-рю, -риш) P vi, t : ( довіря́ти I ) to trust, entrust , confide, credit; дові́ритися P vi to trust, have confidence (place faith) in.

-у́чиш) Р vt to hand, make over, deliver, serve (on); to charge, commission; to entrust : мені́ доручи́ли да́ти до́повідь , I was asked (requested) to give a report; він доручи́в себе́ Бо́гові , he entrusted himself to G

запові́рити (-рю, -риш) P vt to entrust (with); to deposit ( e.g., money with one ); to confide to one.

довірити дієсл. ( комусь ) to trust, to credit; ( комусь щось ) to entrust ( smth to smb ).

довіряти дієсл. ( щось комусь ) to entrust ( smb with smth, smth to smb ).

доручати дієсл. to charge ( with, to + inf. ), to commission ( with, to + inf. ); ( довіряти ) to entrust ( with ).