eventual
C2 adjective —

[1’ventlis] adj бідний Ha події; без особливих подій (пригод). even-toed [‘i:vantoud] adj зоол. парнокопитий; парнопалий. eventration |,і:удп'їягецп) п 1) розпорювання черева (тварини); 2) мед. евантрація; випинання нутрощів. eventual [1 ventjuol] adj 1) можливий; випадковий; залежний від обставин; евентуальний; 2) кінцевий, остатбчний; ~ 5иссе55 успішне завершення. eventuality [1, ventju zliti] п 1) можливий випадок; можливість; 2) BHпадковість, непередбачена

п 1) розпорювання черева (тварини); 2) мед. евантрація; випинання нутрощів. eventual [1 ventjuol] adj 1) можливий; випадковий; залежний від обставин; евентуальний; 2) кінцевий, остатбчний; ~ 5иссе55 успішне завершення. eventuality [1, ventju zliti] п 1) можливий випадок; можливість; 2) BHпадковість, непередбачена обставина. eventually [1 ventjuoli] adv 1) в кінцевому рахунку; в результаті; зрештою; 2) за певних обставин. eventuate [1 ventjueit] у

можливий; випадковий; залежний від обставин; евентуальний; 2) кінцевий, остатбчний; ~ 5иссе55 успішне завершення. eventuality [1, ventju zliti] п 1) можливий випадок; можливість; 2) BHпадковість, непередбачена обставина. eventually [1 ventjuoli] adv 1) в кінцевому рахунку; в результаті; зрештою; 2) за певних обставин. eventuate [1 ventjueit] у 1) кінчатися, завершуватися (чимсь -- іп); 2) бути наслідком; виникати, траплятися; 3) приводити до певного

евентуальний філос. eventual.

кінцев||ий 1. ( завершальний ) final, ultimate; closing; terminal, eventual , conclusive; ● ~ий строк deadline; ● ~а мета final goal, ultimate aim; ● ~а промова concluding word/speech; 2. ( що в кінці ) end

сть • dynamic ~ = динамі́чна сті́йкість • entropic ~ = ентропі́йна сті́йкість • eventual ~ = евентуа́льна сті́йкість • external ~ = зо́внішня сті́йкість • global ~ = сті́йкість в ці́лому, глоба́льна сті́йкість • infinite

ct, purpose 4. ( останній ) last 5. ( завершальний ) final, finishing, closing, eventual , terminating 6. ( прикінцевий ) terminal 7. ( остаточний ) ultimate 8. ( вислідний ) resultant 9. ( підсумковий ) concluding 10. (

dmissible 7. ( дозволений, узаконений ) legitimate 8. ( залежний від обставин ) eventual 9. ( факультативний ) optional, facultative 10. ( потенційний ) potential єди́ний ~ = the only possible максима́льний ~ = maximum p

nces; за крити́чних —ин at a critical juncture, in emergency; зале́жний від —ин eventual ; зале́жно від —ин as the case may be; за пе́вних —ин eventually; за таки́х / цих —ин under such conditions, as the case stands; за

евентуа́льний (-на, -не)* eventual , possible; евентуальність (-ности [-ності]) f eventuality.

аходиться в кінці ) end, last, terminal; ( остаточний, в остаточному підсум ку) eventual ; ( про величину ) finite ~ий строк deadline ~а зупинка last stop ~а мета final goal ~а станція terminus, terminal/station у ~ому п

онструктивна в. constructive failure конструкційна в. design failure можлива в. eventual failure монотонна в. monotonic failure, repeatable failure наведена в. (викликана зовнішнім впливом) induced failure неосновна в. n

можливий possible; (імовірний) probable; (гаданий) presumed; (залежний від чогось) eventual