exile
C2 noun —

2) вимогливий, наполегливий. exigible [‘eksidjzibl] adj що підлягає стягненню; що MOxXe бути стягнутий. exiguity [,eksi qju:iti] п незначність, неважливість. exiguous [eg zigjues] adj незначний; малий, мізерний, убогий. exile [‘eksail] 1. п 1) заслання; вигнання; 2) (the E.) вавилбнське полонення; 3) вигнанець; 4) засланий; 5) емігрант; 2. у виганяти, проганяти; засилати, висилати. exilement [1k’sailmont] п вигнання. exilian [eg‘zilion] див.

exiguous [eg zigjues] adj незначний; малий, мізерний, убогий. exile [‘eksail] 1. п 1) заслання; вигнання; 2) (the E.) вавилбнське полонення; 3) вигнанець; 4) засланий; 5) емігрант; 2. у виганяти, проганяти; засилати, висилати. exilement [1k’sailmont] п вигнання. exilian [eg‘zilion] див. exilic. exilic [eq’zilik] adj 1) поет. вигнанницький; 2) бібл. що стосується вавилднського полонення. exility [eg ро п 1) худорба, кволість; 2) незначність, мізерність;

жінбче засилля; under petticoat ~ під KaGJYKOM дружини; С. house резиденція губернатора. governmental |, длугп mentl] аа) урядбвий; державний. governmentese [‘gavonmon’ti:z] п розм. мова урядових документів. government-in-exile | | длуппопип‘eksail] по (рі governments-in-exile) 1) уряд у вигнанні; 2) уряд веміграції, емігрантський уряд. government-man | длуптопітап| п (p/ government-men) і урядбвий чиновник; 2) вірний прихильник існуючого уряду;

дружини; С. house резиденція губернатора. governmental |, длугп mentl] аа) урядбвий; державний. governmentese [‘gavonmon’ti:z] п розм. мова урядових документів. government-in-exile | | длуппопип‘eksail] по (рі governments-in-exile) 1) уряд у вигнанні; 2) уряд веміграції, емігрантський уряд. government-man | длуптопітап| п (p/ government-men) і урядбвий чиновник; 2) вірний прихильник існуючого уряду; 3) австрал. засуджений. government-paper Г ‘gavnmont

пам'ять; 9) відміна, анулювання; beyond (past) ~ непоправний, безповорботний, остаточний; 10) військ. відбій; 2. у 1) відкликати (депутата тощо); 2) викликати назад; наказувати повернутися, повертати; to ~ smb. from ап exile повернути когось із заслання; ~! mop. шлюпкам повернутися! (команда); 3) військ. призивати із запасу; 4) викликати (актора на сцену); 5) згадувати, пригадувати; І don’t ~ his name я не пригадую його прізвища; I don’t - you

scape [ɪˈskeɪp] v 1. утекти, вчинити втечу ( з в’язниці тощо ); ~ from prison ( exile ) втекти з в’язниці (заслання); 2. уникнути, врятуватися; рятуватися від чогось, уникнути чогось; to ~ certain death спастися від вірн

тощо ); 2. викликати назад; наказувати повернутися, повертати; to ~ smb from an exile повернути когось із заслання; 3. військ. призивати із запасу; 4. викликати ( актора на сцену ); 5. згадувати, пригадувати; to ~ a word

озика unlimited/permanent loan; ● ~а посвідка permanent passport; ● ~е заслання exile for life, lifelong exile.

( проганяти, гнати ) to drive out; to turn out; ( з батьківщини ) to banish, to exile , to expatriate; to chuck out, to oust; ( худобу на пасовисько ) to send to grass; 2. розм. ( з навчального закладу ) to expel ( from

вигнанець exile.

бані́т (-та) m exile , banished person; банітува́ти (-у́ю, -у́єш) I vt to banish, exile ; бані́ція (-ії) f banishment, exile , expulsion.

виганя́ти (-яю, -яєш) I vt : ( ви́гнати P ) to drive out, expel, banish, exile , beat out, turn out: виганя́ти худо́бу (скот) на пасови́сько, to drive the cattle to pasture; impers. (in 3rd pers. ): ви́гнало хло́п

вигна́нець (-нця) m , вигна́ниця (-ці) f exile (person), proscript, outlaw; вигна́ння n exile , expulsion, banishment: присуди́ти на вигна́ння , to condemn to exile ; піти́ на вигна́ння , to go into exile.

e ~а позика unlimited/permanent loan ~а посвідка permanent passport ~е заслання exile for life, lifelong exile.

( проганяти, гнати ) to drive out; to turn out; ( з батьківщини ) to banish, to exile , to expatriate; to chuck out, to oust; ( худобу на пасовисько ) to turn out, to drive (to pasture); ( виключати з ) to expel ( from )