expire
C2 verb —

теїп| п 1) видихання; видих; 2) фон. експірація, видихання; 3) останній подих, кінець; 4) закінчення (строку); date строк придатності; строк зберігання. expiratory ПК5 ратогоогі) adj 1) видихальний; 2) фон. експіратбрний. expire [1ks pais] у 1) видихати; робити видих; 2) видихнути востаннє, померти; 3) закінчуватися (про строк); 4) втрачати силу (чинність) (про закон тощо); 5) видихати (аромат). === PAGE 382 === exp ехрігее [,ekspai‘ri:] п в'язень

призначений Ha певний час; приуробчений до певного часу; 2) синхронний, синхронізбваний; з витримкою часу. time-deposit [‘taimd1,pozit] п строковий вклад. time-detector [‘taimdi,tekta} п годинник-відмітчик (нічного сторожа). time-expired військ. який відслужив строк. time-exposure | | ТашпіК5,роцз2| п фот. видержка. timeful [‘taimful] аа) сучасний. time-fuse [‘taimfju:z] п 1) дистанційна трубка; дистанційний детонатор; 2) вогнепровідний шнур. time-honoured

видихати, видихнути, видихати to expire , to breathe out.

сіб ) to eventuate ( in ); ( про запаси, термін ) to run out; ( про термін ) to expire ; ( умирати ) to die, to decease; ● ~ нічим to end in smoke, to come to nothing; ● ~ чимсь to end in, to terminate in, to issue in, t

roll on, to elapse, to fly; ( про події ) to pass off; ( минати, про строк ) to expire ; ( випробування ) to go through; ● ~ далі to move on, to proceed; ● ~ повз to pass by, to come by; ● ~ не помітивши to overlook; ● ~

ви́дих (-у) expiration ▪ ( з ) роби́ти ~ to exhale, to expire

закі́нчуватися // закінчи́тися 1. finish; come to an end; terminate ( in ) 2. ( про термін ) expire

застарі|ва́ти // застарі́ти 1. become obsolete, go out of date ▪ що —ва́є obsolescent 2. ( втрачати чинність ) expire

-неш) Р vt to breathe out; to exhale, cast up (forth); to vent ( of fury ); to expire : видиха́ти ду́шу , to give up the ghost, to breathe one’s last; ви́дихай здоро́в! may it do you good! видиха́тися, ви́дихнутися vi t

ви́дхнути (-ну, -неш) P vi to exhale, expire ; to recover (regain) one’s breath; ви́дхнутися P vi ; = ви́дихатися.

визіва́ти (-а́ю, -а́єш) I vt; ви́зівнути (-ну, -неш) P vt to exhale (in yawning), cast up vapors; to expire : визіва́ти ду́ха , Colloq. to give up the ghost, to breathe one’s last.

ийсь спосіб ) to eventuate ( in ); ( про запаси ) to run out; ( про термін ) to expire ; ( умирати ) to die, to decease ~итися нічим to come to nothing ~итися чимсь to end in/to terminate in/to eventuate in/to result in