fall down
B1 verb — fall down

would ~ depart він радий був би піти; ~ П шк. цур не я! faineance [‘feinmions] п неробство, ледарство. faineancy [’feinionsi] див. faineance. faint [feint] 1. nm непритомність; a dead ~ зомління, глибока непритомність; to fall down іп а ~ знепритомніти; 2. аа) 1) слабкий, ослаблий; 2) що відчуває слабкість (запаморочення); to feel - відчувати слабкість (запаморочення); 3) невиразний, неясний; тьмяний; млявий; to have not the ~est idea of smth. He мати

adoration [ˌædɘˈreɪʃ(ɘ)n] n палке кохання, палка любов; поклоніння; object of ~ предмет поклоніння; ◊ to fall down in ~ впасти ниць.

e top of the ~s зверху сходів; to climb/to go up the ~s підніматися сходами; to fall down the ~s упасти зі сходів; to go down the ~s спускатися сходами; to slip on the ~s посковзнутися на сходах; 3. pl мор. трап; східці;

марш; on the bottom ~ на нижній сходинці; on the top ~ на верхній сходинці; to fall down the ~s впасти зі східців; to go down the ~s спускатися східцями; to go up the ~s підніматися східцями; to run down the ~s збігти з

гримнутися розм. to fall down with a crash, to crash down.

звалюватися, звалитися 1. to fall down , to tumble down; 2. ( тж док. ) розм. ( захворіти ) to fall ill; ( від утоми ) to collapse, to perish; ● він звалився ( захворів

зм. ( вибухати ) to blow up, to explode; 2. ( вниз ) to fly down; ( падати ) to fall down.

в две́рі , to seek to force the door (by impact); вали́тися vi to sink, tumble, fall down , crumble: він ва́литься від ві́тру , he cannot hold himself on his feet; he is so weak he sways with the wind.

жвакну́тися (-ну́ся, -не́шся) Р vi to fall down heavily.

ecame congested; як я йому́ завали́в! did I give it to him! завали́тися P vi to fall down (in), sink in, fall to ruin.

) to lift off; ( про птаха ) to take wing; ( вниз ) to fly down; ( падати ) to fall down ~ в повітря розм. (вибухати) to blow up, to explode.