fling
—

тощо); 2) здригатися; сіпатися; he bore the pain without ~ing він стерпів біль, не здригнувшись. flincher | Я») п розм. непитущий. flinder-mouse [‘flinda’maus] п розм. кажан. flinders [‘flindoz] прі куски, уламки, тріски. fling І [fl] п 1) кидання, жбурляння; 2) кидок; 3) різкий швидкий рух; 4) розм. глузливе зауваження; Yiдливе слівце; 5) розм. розгул, пиятика; веселе життя; 6) кепський настрій; приступ роздратування; 7) різка відмова; відсіч;

зауваження; Yiдливе слівце; 5) розм. розгул, пиятика; веселе життя; 6) кепський настрій; приступ роздратування; 7) різка відмова; відсіч; 8) тж рі зграя сірих куликів; 2 at опе - одним ударом (махом); in full - у повному розпалі. fling II [flin] м (past і р.р. flung) 1) кидати, жбурляти, метати; 2) відправити, послати (кудись); 3) кинутися, ринутися; зробити швидкий рух; 4) повалити, збити з ніг; 5) розкидати; 6) брикатися, хвицатися; 7) завзято танцювати;

winds відкинути будь-яку обережність; to ~ oneself into an undertaking із запалом віддатися справі; to - іп smb.’s teeth кинути докір комусь в обличчя; tO - Open розчиняти навстіж; to - up one’s heels накивати п'ятами. - flinger | та) п 1) метальник (cnuса тощо); 2) норовистий, брикливий Кінь. Flint [flint] п ч. ім'я Флінт. flint [flint] 1. п 1) кремінь; дрібнозернистий пісковик; кремнієва галька; 2) кремнієве знаряддя праці первісної людини; 3)

PAGE 431 === flu 432 fly нуватися, розвалюватися; 3) амер. ганебно провалитися. flump [{flamp] 1. пстук, стукіт, грюкіт; 2. у 1) падати з глухим стуком; 2) кидати (ставити) з глухим грюканHAM. flung [flan] разі і р.р. від fling II. flunk [flank) 1. п амер. розм. повний провал (на екзамені); 2. у 1) провалити(ся) (на екзамені); 2) ухилятися (від чогось); 3) стати причиною невдачі; 4) звільнити, виключити; 5) бути звільненим (виключеним) за непридатністю;

4) розм. робітник, що не хбче вступати до профспілки; 5) падлюка, негідник, паскуда; 2. у 1) покриватися струпами (тож ~ over); 2) розм. бути штрейкбрехером; 3) тесати камінь. scabbard [‘skzbad] І. п піхви; to throw (to fling) away the - вийняти (оголити) меч; взятися за зброю; 2. у укласти у піхви (меч). scabbed [skzebd] adj 1) покритий струпами; 2) хвбрий на коросту (парші); 3) підлий; паршивий. scabble [‘skzbl] v буд. обколювати (камінь).

o put one’s ~s around smb’s waist обіймати когось за талію; to run, to rush, to fling , to fly into smb’s ~s кинутися комусь в обійми; to take smb in, into one’s ~s обіймати когось; to touch smb’s ~ торкатися чиєїсь руки

олото; ◊ (as) cheap as ~ дуже дешевий; дешевше від дірки з бублика; to cast, to fling , to throw ~ at smb обливати когось брудом; to cut ~ амер. ушитися, змитися. USAGE : See air .

flung [flʌŋ] past і p. p. від fling .

борсатися ( у воді, калюжі, грязюці тощо ) to roll, to flounder, to sprawl, to welter, to dabble, to puddle, to wallow ( in water, in mud, etc ); to toss, to rush about, to fling about; ● ~ у ліжку to toss in the bed.

о в’ївся в шкіру grime; ● облити ~ом to bespatter, to muddy; перен. to mite, to fling , to throw dirt/mud ( at ).

відкидати, відкинути 1. to throw off (away); to cast off (away); to fling off (away); to toss away (off, down); ( верх машини ) to fold back; ( портьєру ) to rip aside; 2. ( ворога ) to throw back, to thrust

ве́ргати (-аю, -аєш) I vt; ве́ргнути (-ну, -неш) P vt to throw, cast, fling , kick: ве́ргати очи́ма , to cast (dart) a look; ве́ргатися, ве́ргнутися vi to throw ( fling ) oneself: кінь ве́ргся на бік , the hors

му́сь недба́льство , to reproach one with negligence; || викида́ти нога́ми , to fling (kick) up one’s heels; збі́жжя викида́є вже ко́лос , the grain begins to head; || Med. to break out ( of pimples, spots ); викида́тися

ви́тришкати (-аю, -аєш) P vt to fling away, squander, waste away.

відки||дати, ~нути дієсл. to throw off ( away ); to cast off ( away ); to fling off ( away ); to toss away ( off, down ); ( верх машини ) to fold back; ( портьєру ) to rip aside; ( ворога ) to throw back, to thrust