flute
B1 noun —

(світила); 6) рі високі почуття. altitudinal | ziti tju:dinal} аа) висотний. alto [‘zltou] п (р/ mac alti) муз. 1) альт (голос та інструмент); 2) KOHтральто. alto-cumulus [‘zltou’kju:mjulas] 7 метеор. висококупчасті хмари. alto-flute [‘zeltou’flu:t] п муз. альтбва флейта. altogether [,9:lta°geda} 1. 7 ціле, сукупність; the - розм. огблена модель; in the - оголена (про модель художника); 2. adv 1) цілком, здбвсім, абсолютно; 2) загалом, в цілому; - I

замішання; all in а - схвильовано; 2. у 1) xBHлювати(ся), збуджувати(ся); 2) хвилюватися; метушитися; 3) підпити; злегка сп'яніти; 4) підпоювати. flustered [‘flastad] adj 1) схвильований; збуджений; 2) напідпитку; підхмелений. flute [flu:t}] 1. лм 1) флейта; 2) флейтист; 3) довгий батон; 4) вузька BHCOKa чарка; 5) виїмка; жолобок; 6) архт. канелюра; 2. у 1) грати на флейті; 2) свистіти (про птахів); 3) робити виїмки (жолобки). fluted [‘flu:tid) adj

напідпитку; підхмелений. flute [flu:t}] 1. лм 1) флейта; 2) флейтист; 3) довгий батон; 4) вузька BHCOKa чарка; 5) виїмка; жолобок; 6) архт. канелюра; 2. у 1) грати на флейті; 2) свистіти (про птахів); 3) робити виїмки (жолобки). fluted [‘flu:tid) adj 1) мелодійний; 2) рифлений, гофрований; хвилястий; жолобчастий. fluting [‘flu:tin] п 1) гра на флейті; 2) рифлення; гофрування; 3) 3anpacoвування складок; 4) тех. нарізування пазів (канавок). flutist [‘flu:tist]

alto [ˈæltɘʋ] n ( pl altos ) муз. 1. альт ( голос і струнний інструмент ); ~ clarinet альтовий кларнет; ~ flute альтова флейта; ~ trombone альтовий тромбон; 2. контральто.

old dog new tricks переучувати когось у похилому віці; to ~ a pig to play on a flute , to ~ iron to swim займатися безнадійною справою. USAGE : See advise .

trill [trɪl] v 1. виводити трелі; to ~ on a flute виводити трелі на флейті; to ~ with laughter заливисто сміятися; 2. вимовляти звук « r » з вібрацією; the French ~ the sound « r » фра

альтов||ий alto; ● ~ий кларнет alto clarinet; ● ~ий ключ alto clef; ● ~ий тромбон alto trombone; ● ~а флейта alto flute.

виїмка ( заглибина ) hollow, groove, furrow, cavity; тех. coulisse; ( в землі ) excavation; зал., гірн. cutting; ( на колоні ) flute.

волинка 1. муз. bagpipes; hornpipe; cow- flute ; шотл. pibroch; 2. перен. див. тяганина .

se ~ = шла́нгова несті́йкість ( плазми ) flow ~ = несті́йкість течії́ [пото́ку] flute ~ = жолобко́ва несті́йкість frequency ~ = нестабі́льність частоти́ gain ~ = нестабі́льність коефіціє́нта підси́лювання gardenhose ~ =

о́да first(‑order) ~ = мо́да пе́ршого поря́дку fission ~ = тип по́ділу/ді́лення flute ~ = жолобко́ва мо́да forbidden (decay) ~ = заборо́нений тип ро́зпаду foreground ~ = ( комп. ) пріорите́тний режи́м fracture ~ = тип [х

електро́нні колива́ння fast ~s = швидкі́ колива́ння field ~s = колива́ння по́ля flute ~s = жолобко́ві колива́ння forced ~s = примусо́ві колива́ння free ~s = ві́льні колива́ння frequency-modulated ~s = частотозмодульо́ван

жо́лоб (-а) 1. groove, flute , shoot; fuller див. тж жолобок, канавка 2. ( широкий ) trough 3. ( носик ) spout 4. ( лотік ) flume, lounder 5. ( спусковий ) chute 6