gloss
—

чогось). glory-hole | ‘glo:rihoul} п 1) розм. комора, хижа (місце, куди звалюють речі); 2) оглядбдве вікно (скловарної печі); 3) гірн. глибокий розріз відкритих робіт; 4) мор. розм. каюта буфетника; 5) мор. розм. лазарет. gloss [glos} 1. m 1) блиск; лиск; глянс, глянець; 2) обманлива 30BHILIність, видимість; 3) прикрашання; пож. ім'я Глорі 4) глоса; нотатка на полях; міжрядкова примітка; 5) тлумачення (у словнику); інтерпретація; 6) глосарій; 7)

блиску; 2) лисніти; 3) прикрашати; показувати у кращому вигляді; 4) робити помітки (на полях, між рядками); 5) давати коментарі; 6) складати глосарій; 7) тлумачити неправильно (упереджено); згущати фарби, перебільшувати. glossal | 412521) adj що стосується мови. glossarial [glo’searial] adj що стосується глосарія; що має характер глосарія. glossarian |діо'5є2гіоп| п 1) тлумач, коментатор; 2) укладач глосарія (коментаря). glossary | діо5огі| п 1)

показувати у кращому вигляді; 4) робити помітки (на полях, між рядками); 5) давати коментарі; 6) складати глосарій; 7) тлумачити неправильно (упереджено); згущати фарби, перебільшувати. glossal | 412521) adj що стосується мови. glossarial [glo’searial] adj що стосується глосарія; що має характер глосарія. glossarian |діо'5є2гіоп| п 1) тлумач, коментатор; 2) укладач глосарія (коментаря). glossary | діо5огі| п 1) глосарій; 2) словник (наприкінці книги); 3)

коментарі; 6) складати глосарій; 7) тлумачити неправильно (упереджено); згущати фарби, перебільшувати. glossal | 412521) adj що стосується мови. glossarial [glo’searial] adj що стосується глосарія; що має характер глосарія. glossarian |діо'5є2гіоп| п 1) тлумач, коментатор; 2) укладач глосарія (коментаря). glossary | діо5огі| п 1) глосарій; 2) словник (наприкінці книги); 3) словник спеціальних термінів. glossator [qlo’seito] п 1) тлумач; 2) глосатор, тлумач

перебільшувати. glossal | 412521) adj що стосується мови. glossarial [glo’searial] adj що стосується глосарія; що має характер глосарія. glossarian |діо'5є2гіоп| п 1) тлумач, коментатор; 2) укладач глосарія (коментаря). glossary | діо5огі| п 1) глосарій; 2) словник (наприкінці книги); 3) словник спеціальних термінів. glossator [qlo’seito] п 1) тлумач; 2) глосатор, тлумач старовинних юридичних манускриптів. glosser 91052) див. glossator. glossiness

стосується глосарія; що має характер глосарія. glossarian |діо'5є2гіоп| п 1) тлумач, коментатор; 2) укладач глосарія (коментаря). glossary | діо5огі| п 1) глосарій; 2) словник (наприкінці книги); 3) словник спеціальних термінів. glossator [qlo’seito] п 1) тлумач; 2) глосатор, тлумач старовинних юридичних манускриптів. glosser 91052) див. glossator. glossiness | “glosinis} п лиск, пблиск; глянець, глянсуватість. glossist | 4105151) п коментатор. glossitis

interlinear [ˌɪntɘˈlɪnɪɘ] a 1. міжрядковий; ~ gloss міжрядкові пояснення; ~ note примітка всередині тексту; 2. підрядковий; ~ translation підрядковий переклад; ~ version підрядковий варіант.

блиск 1. luster, gleam, glimmer, glitter; shine, glare, glance; gloss ; brilliance, lambency, resplendence; ● показний ~ tinsel ( мішура ); ● ~ слави luster of fame, blaze of publicity; ● зчистити ~ to ta

вилощувати, вилощити to give a smooth surface ( to ); to polish, to gloss.

глоса лінгв. gloss , note of explanation.

гло́са gloss

гло́совий gloss

глянс (-у) 1. ( поверхні ) gloss 2. ( поливи ) glaze 3. ( лиск ) polish

гло́са (-си) f glossary, comment; gloss ; глоса́рій (-ія) m glossary.

ґльо́са (-си) f = гло́са , gloss , comment, glossary; ґльоса́р (-ря́) [глоса́рій (-рія)] m glossary; ґльоса́тор [глоса́тор] (-ра) m commentator, glosser.

ґлянсува́ти [глянсува́ти] (-у́ю, -у́єш) I vt to polish, gloss , furbish, burnish.