guilty
B1 adjective — feeling

3) оголошувати перерву, припиняти (збори). adjournment |о'Фзо:птопі) п 1) відстрочка, відкладання (зборів тощо); 2) перерва (у засіданні тощо). adjudge [o’d3ad3] v 1) ухвалювати вирок (рішення); присуджувати; to ~ smb. guilty визнати когось винним; 2у (to) присуджувати (премію тощо). adjudg(e)ment | |о'Фдлаутогі) 7 1) судове рішення; ухвалення вироку; 2) присудження (премії тощо). adjudicate [9'dzu:dikeit] у 1) судити; ухвалювати вирок (рішення);

blood-donor | Біла'доцпо) п доднор. blooded | Біла) adj 1) чистокровНИЙ (про коня); 2) закривавлений; кривавий; 3) військ. знекровлений; ослаблений втратами; що зазнав втрат. blood-group [‘bladgru:p] п мед. група крові. blood-guilty [‘blad, gilti] п юр. винуватий у вбивстві. blood-heat [‘bladhi:t] п нормальна температура тіла. blood-horse | Біларо:5) т чистокровний кінь. bloodhound [‘bladhaund] п 1) шукач (собака); 2) перен. сищик, детектив; 3) амер.

зовнішність; 30BHIшній вигляд; видимість. face [feis] 1. nm 1) обличчя, лице; фізіондмія; 2) морда, писок (тварини); 3) вираз обличчя; 4) розм. гримаса; to make а -, to make ~S кривлятися; 5) збвнішній вигляд; on the ~ of it he is guilty схоже на Te, що він винуватий; 6) розм. зухвалість, нахабство; to show а - триматися (поводитися) зухвало; 7) поверхня; зовнішній бік; 8) лицьовий (правий) бік, лице (тканини тощо); 9) циферблат; 10) вид спереду, фасад;

crime він не винний у цьому злочині. guiltlessness [‘giltlisnis] п 1) невинність; 2) розм. незнання (чогось -- Of); невміння робити (щось -- Об). guilt-ridden [‘gilt’ridn] adj псих. що страждає від усвідбмлення своєї вини. guilty [‘gilti} adj 1) винний, винуватий (у чомусь — Об); to be ~ of murder бути винним у вбивстві; to look ~ мати винуватий вигляд; 2) злочинний; > ~ secret ганебна таємниця. Guinea |діпі)| п геогр. н. Gulf of ~ Гвінейська затока.

спектаклю. play-war | ріегмо:) м військ. 1) навчання, маневри; 2) воєнна гра. playwright [‘pleirait] п драматург. plaza | ріа:22) п ісп. (ринкова) площа. plea [pli:] п 1) офіційна заява підсудного (відповідача) суду; ~ of guilty визнання себе винуватим; 2) заперечення; 3) юр. судовий процес; 4) передача справи в суд; 5) виправдання; привід; доказ; м аргумент; посилання; 6) звернення, заклик; 7) благання, прохання. pleach [pli:t{] у сплітати, переплітати.

аргументи для виправдання; відповідати на обвинувачення; виправдуватися; 5) закликати, просити, благати (когось -with); клопотатися; to ~ with smb. for === PAGE 132 === ple 133 ple smth. просити когбсь про щось; б): to ~ guilty визнати себе винним. pleadable [‘pli:dabl} adj юр. 1) юридичнО обгрунтований; 2) на який можна посилатися. pleader [‘pli:do] п 1) адвокат, що виступає в суді; 2) молодший 3 двох адвокатів однієї сторони; 3) перен. 3aХИСНИК.

на сторона • innocent passage — морськ. мирний прохід • innocent until proven ( guilty ) -- невинний, поки не доведено (вину); презумпція невинуватості

розваг • at someone’s pleasure — за бажанням; на бажання чиє; на волю чию • guilty pleasure — втіха з відтінком провини • my pleasure — ( у відповідь на подяку ) про́шу, нема́ за що, ні́ за що; на здоров’ячко •

ged , pres. p. adjudging) 1. виносити вирок, присуджувати ( до – to ); to ~ smb guilty визнавати когось винним ( у чомусь – of ); to ~ smb to die засуджувати до смерті; to ~ smb to jail засуджувати до ув’язнення; 2. прис

осити ( прибуток ); 4) імпортувати; 5) ухвалювати вирок; to ~ in the verdict of guilty винести вирок; 6) збирати врожай; 7) арештовувати; ~ off 1) рятувати, спасати ( під час аварії ); 2) розм. успішно виконати; ~ on 1)

; a good, a clear ~ чиста совість; a calm, a quiet ~ спокійна совість; a bad, a guilty ~ нечиста совість; freedom of ~ свобода совісті; a matter of ~ справа совісті; pangs, pricks/ remorse of ~ докори сумління; the voice

пеклішим ворогом, яка атакувала його на всіх публічних зібраннях. She was found guilty of assaulting a police officer. Її визнали винною в убивстві офіцера поліції.

вати свої хиби to own one’s deficiencies; (не) ~вати себе винним to plead (not) guilty ; ● ~вати себе переможеним to acknowledge defeat; розм. to own oneself beaten; to back down; спорт. to throw up the sponge; ● чи ~єте

винувачений був ~ий винним the defendant was returned/found/declared/brought in guilty ; ● документ було ~о недійсним the document was declared invalid; ● вистава була ~а незадовільною the performance was voted a failure

to have a clear/bad ( guilty ) conscience ein reines/schlechtes Gewissen haben мати чисте/нечисте сумління

безви́нний (-нна, -нне)* innocent, guiltless: узна́ти безви́нним, to find not guilty or to acquit; безви́нність (-нности [-нності]) f innocence.