herd
—

мобзочка; 3) ент. кінцевий пучок волосся (на черевці). floccus | ПоКао5) п (рі Поссі) 1) зоол. пучок волосся на кінці хвоста; 2) бот. грибний міцелій; 3) пух (у пташенят,). flock [flok] 1. п 1) зграя, табун; отара; ~s and herds вівці і рогата худоба; 2) натовп (людей); юрба, юрма; 3) діти (в сім Т); the flowers of the - краса (окраса) сім'ї; 4) учні (учителя); 5) церк. паства; 6) зібрання, комплект; 7) пушинка; жмутик вовни; пучок (волосся); 8)

herbaria) гербарій. herbarize [‘ho:boraiz] у займатися збиранням трав. Ппеграгу [‘ho:bort] 2) город. herberger [‘ha:badza] див. harbinger. п 1) гербарій; === PAGE 531 === Her 532 her _ Herbert [“ho:bat] п 4. ім'я Герберт, herdsman | Бо:4гтопі) 7 (p/ herdsmen heresy [‘herasi] п єресь. Херберт. [-mon]) пастух, чередник, чабан. heretic |Пегопк) лп 1) єретик; herbicide | По:Бі5ата) п с. г. гербіцид. Herbie [‘ho:bi] п ч. ім'я Гербі (зменш. від Herbert).

[‘ho:boraiz] у займатися збиранням трав. Ппеграгу [‘ho:bort] 2) город. herberger [‘ha:badza] див. harbinger. п 1) гербарій; === PAGE 531 === Her 532 her _ Herbert [“ho:bat] п 4. ім'я Герберт, herdsman | Бо:4гтопі) 7 (p/ herdsmen heresy [‘herasi] п єресь. Херберт. [-mon]) пастух, чередник, чабан. heretic |Пегопк) лп 1) єретик; herbicide | По:Бі5ата) п с. г. гербіцид. Herbie [‘ho:bi] п ч. ім'я Гербі (зменш. від Herbert). herbivorous [ho:’bivores]

[‘ha:kjuli:z] п 1) 4. ім'я (тж міф.) Геркулес; 2) (mor h.) repкулес, силач; 3) acmp. Геркулес (cyзір'я); 4) ент. геркулес (тж ~ beetle); Фо ~ knot складний вузол; Pillars (Straits) of - а) Гібралтар, Геркулесові стовпи; б) межа. herd [ho:d] 1. п 1) стадо, череда, гурт; 2) знев. натовп, юрба, юрма; 3) пастух, чередник; 2. у 1) ходити стадом (чередою); збиратися в стадо; 2) бути (ходити) разом (з кимсь — with); увійти в компанію, подружитися (з кимсь --

збиратися в стадо; 2) бути (ходити) разом (з кимсь — with); увійти в компанію, подружитися (з кимсь -- with); 3) приєднатися (до когось -- with); to ~ with smb. об'єднатися з кимсь; 4) збирати разом; збирати в стадо; 5) пасти. herd-book [‘ho:dbuk] п с. г. племінна книга. herd-boy [‘ho:dbo1] п 1) підпасок; 2) амер. ковбой. herder {‘ha:do] п амер. пастух, чередник, чабан. herdess | По:415) п пастушка, чередниця, чабанка. herd-grass [‘ho:dgra:s] п бот.

with); увійти в компанію, подружитися (з кимсь -- with); 3) приєднатися (до когось -- with); to ~ with smb. об'єднатися з кимсь; 4) збирати разом; збирати в стадо; 5) пасти. herd-book [‘ho:dbuk] п с. г. племінна книга. herd-boy [‘ho:dbo1] п 1) підпасок; 2) амер. ковбой. herder {‘ha:do] п амер. пастух, чередник, чабан. herdess | По:415) п пастушка, чередниця, чабанка. herd-grass [‘ho:dgra:s] п бот. тимофіївка; мітлиця. herdic [‘ho:dik] п амер.

нений ( чого́ і чим ), пере́йнятий, пройнятий ( чим ), повний, повен ( чого ) • herd instinct — ста́дне чуття́ • instinct of matehood — товариський інстинкт

и вгору • ride for a fall — наражатися на небезпеку; поводитися безпечно • ride herd on — амер. пильнувати, слідкувати ( за чимсь ) • ride high — мати успіх • ride the beam — летіти за променем (наведення) • ride the pin

antelope [ˈæntɪlɘʋp] n антилопа; a herd of ~s стадо антилоп.

l тж без змін ) худоба; heavy (light) ~s велика рогата худоба (дрібна скотина); herd of forty ~s стадо із сорока голів; 4. жарт. уперта людина; упертюх; don’t be a ~ не впирайся рогом; 5. (the B. ) бібл. Звір, антихрист;

bison [ˈbɪʃɘp] n зоол. бізон, зубр американський; a herd of ~ стадо бізонів.

випасати, випасти ( траву ) to eat up the grass; ( худобу ) to tend, to herd ; ( овець ) to shepherd.

гурт 1 1. ( рогатої худоби ) drove, herd ; ( овець, гусей ) flock; 2. ( людей ) group, cluster, company.

птахів, як і інші назви груп об’єктів (наприклад, a school of fish косяк риб, a herd of cows стадо корів ), узгоджуються з дієсловом в однині: А herd of cows is in the field. Стадо корів на полі.

or boarding house for students, semi-religious educational institution); flock, herd ; бурса́к (-ка́) m inmate (boarder) of bursa ; бурса́цтво (-ва) n Coll. student body of a bursa ; бурса́цький (-ка, -ке) of a bursa or

вата́г (-га) m chief (oldest) of shepherds; ringleader, captain, chieftain; вата́га (-ги) f band, gang, pack, company; herd , flock, drove; ватагува́ти (-у́ю, -у́єш) I vi to be chieftain; to have command.