hitch
—

стрибати з парашутом. hit-and-miss [‘hitond’mis] adj неточний; ~ gunnery військ. розм. нетбчна стрільба. hit-and-run [‘hitand‘ran] аа): ~ driver водій, який тікає, збивши пішохода; ~ raid військ. напад з наступним відходом. hitch [hitf] 1. п 1) поштовх; ривок; 2) перешкобда; завада; перепона; затримка; without а - без затримки, гладесенько-рівнесенько; 3) шкутильгання; 4) розм. безплатна поїздка на попутній машині; 5) раптова зупинка (механізму);

to a fence прив'язати коня до oropoxi; 4) амер. запрягати, впрягати; 5) амер. одружуватися (тж ~ up); 6) шкандибати, кульгати; 7) ходити підстрибцем; стрибати; 8) розм. підходити, узгоджуватися; 9) засікатися (про коня). hitched [hit/t] adj амер. розм. 1) одружений; жонатий; 2) одружена; заміжня. hitch-hike [‘hitj/haik] у подорожувати безплатно на попутних машинах. hitch-hiker [‘hit{,haiko] п той, хто подорожує безплатно на попутних машинах. hitch-kick

одружуватися (тж ~ up); 6) шкандибати, кульгати; 7) ходити підстрибцем; стрибати; 8) розм. підходити, узгоджуватися; 9) засікатися (про коня). hitched [hit/t] adj амер. розм. 1) одружений; жонатий; 2) одружена; заміжня. hitch-hike [‘hitj/haik] у подорожувати безплатно на попутних машинах. hitch-hiker [‘hit{,haiko] п той, хто подорожує безплатно на попутних машинах. hitch-kick ГП піскаК) п спорт. ножиці (стрибки в довжину). hithe [haid] п 1) причал;

підстрибцем; стрибати; 8) розм. підходити, узгоджуватися; 9) засікатися (про коня). hitched [hit/t] adj амер. розм. 1) одружений; жонатий; 2) одружена; заміжня. hitch-hike [‘hitj/haik] у подорожувати безплатно на попутних машинах. hitch-hiker [‘hit{,haiko] п той, хто подорожує безплатно на попутних машинах. hitch-kick ГП піскаК) п спорт. ножиці (стрибки в довжину). hithe [haid] п 1) причал; річкова пристань; 2) порт; гавань. hither [‘hido] 1. аа; 1) ближчий,

hitched [hit/t] adj амер. розм. 1) одружений; жонатий; 2) одружена; заміжня. hitch-hike [‘hitj/haik] у подорожувати безплатно на попутних машинах. hitch-hiker [‘hit{,haiko] п той, хто подорожує безплатно на попутних машинах. hitch-kick ГП піскаК) п спорт. ножиці (стрибки в довжину). hithe [haid] п 1) причал; річкова пристань; 2) порт; гавань. hither [‘hido] 1. аа; 1) ближчий, розташдваний ближче; on this ~ side of the river на цьому боці ріки; 2)

людина міцної статури. timberer [‘timbaro] п кріпильник. timber-grouse [‘timbo graus] п амер. лісова куріпка. timber-head | їабопед) п мор. верхній кінець шпангбута. timber-headed | їппбро педа) аа) тупий, дурний. timber-hitch [‘timbahit{] п мор. зашморг. timbering [‘timbariny] п 1) теслярство, столярство; 2) гірн. дерев'яне кріплення; 3) буд. дерев'яна конструкція; опалубка (для бетонних робіт); 4) лісоматеріали. timber-jumper | «шпбо,хлтро|

off the (water ) ~ сл. кинути пити; to be on the (water ) ~ сл. почати пити; to hitch one’s ~ to a star ставити собі високу мету.

weaver [ˈwi:vɘ] n ткач; ткаля; ~’s knot, hitch ткацький вузол.

автостоп 1. тех. self-locking device, automatic stop; 2. зал. automatic braking gear; 3. ( документ ) hitchhiking (permit); ● подорожувати ~ом to hitch -hike.

вуз||ол 1 1. ( на мотузці та ін. ) knot ( тж перен. ); мор. тж bend, hitch ; ● мертвий ~ол мор. clove- hitch ; ● прямий ~ол reef-knot; ● зав’язувати ~ол to make/to tie a knot; ● розв’язувати ~ол to undo a knot

гладко smoothly; ● брити ~ to shave close; ● ~ вибритий clean-shaven; ● він пише ~ he writes smoothly, he wields a facile pen; ● все пройшло ~ перен., розм. everything went off without a hitch.

to go off without a hitch reibungslos über die Bühne gehen пройти як по маслу

there’s a hitch to it die Sache hat einen Haken тут щось не так, тут не все так просто (як здається)

л. ) junction (point); ( мережі ) junction 4. ( на мотузці ) knot; ( складний ) hitch ▪ зав’я́зувати —ла́ на моту́зці to tie a knot in a rope; зав’я́зувати моту́зку —ло́м to tie a rope in a knot; зав’я́заний —ло́м knotte

реа́ктора = reactor shutdown різки́й ~ = ( через перешкоду, несправність тощо ) hitch станда́ртний ~ = normal shutdown цілкови́тий ~ = absolute [full] stop, stop and stay умо́вний ~ = ( комп. ) conditional halt швидки́й

зче́плення 1. ( механічний пристрій ) hitch 2. ( дія, процес ) див. зче́плювання