humiliate
—

[,hju:mifi’keijn] п 1) с. г. утвбрення перегною; 2) зволоження, змочування. humifuse [“hju:mifju:s] adj бот. сланкий (про рослину). humify [‘hju:mifai] у 1) зволбжувати; 2) с. г. BHOCHTH гумус у грунт, удобрювати (грунт). humiliate [hju:’milieit] у принижувати; ображати. humiliating [hjyu: milieitin] аа) принизливий; образливий. ент. І. п 1) обдуу зволобжува=== PAGE 557 === hum 558 hun humiliation [hyu:,milieijn] п 1) приниження; 2) принизливе становище.

о, принизливо ) to ko(w)tow; ( просити, принижуватися ) to sue for a favour, to humiliate oneself.

опльовувати, оплювати перен. to abuse, to spit ( upon ), to humiliate.

о to treat/to deal with smb. badly, to maltreat smb.; ● ~ з кимсь презирливо to humiliate , to despise, to treat contemptuously. to treat with contempt; ● ~ суворо (грубо) to handle without mittens; ● ~ з чимсь to handle

знижа́ти (-а́ю, -а́єш) I vt : ( зни́зити Р ) to lower, let down; to reduce, abase; to humiliate ; знижа́тися I vi to let oneself down, sink, go (come) down, fall; to abate; to humble oneself, stoop, cringe, submit.

, I have the honor to greet you (pay you my respects); кла́нятися в но́ги , to humiliate (demean) oneself before one.

кори́ти (-рю́, -ри́ш) I vt to subjugate, conquer; to scold, blame; кори́тися I vi to humble ( humiliate , abase) oneself, to submit; to obey, comply with.

приниження ім. с. humiliation, degradation, abasement; comedown дійти до такого ~ to humiliate oneself to such an extent терпіти ~ to stand/to bear humiliation.

прини||жувати, ~зити дієсл. to humble, to humiliate ; ( применшувати ) to lower, to degrade, to belittle; ( чиюсь гідність ) to demean, to derogate; ( умаляти ) to disparage, to belittle, to depreciate.