induce
—

indubious [1n‘dju:bios] adj безсумнівний, правильний. indubitable [1n‘dju:bitabl] adj безсумнівний, правильний, безперечний, очевидний; it is - безсумнівно. indubitably [in dju:bitabli] adv безсумнівно, безперечно, очевидно. induce [in’dju:s}] у 1) спонукати, схиляти; впливати; примушувати; 2) викликати, спричиняти; стимулювати; 3) ел. індукувати; 4) фіз. наводити; 5) лог. виводити шляхом індукції. induced [in‘dju:st] аа) 1) вимушений, змушений; 2)

dju:bitabli] adv безсумнівно, безперечно, очевидно. induce [in’dju:s}] у 1) спонукати, схиляти; впливати; примушувати; 2) викликати, спричиняти; стимулювати; 3) ел. індукувати; 4) фіз. наводити; 5) лог. виводити шляхом індукції. induced [in‘dju:st] аа) 1) вимушений, змушений; 2) викликаний; - detопайоп військ. детонація на відстані; 3) фіз. наведений; 4) ел. індукбваний; ~ nuclear reaction штучна ядерна реакція. inducement [in dju:smant] п 1) стимул, спонука,

5) лог. виводити шляхом індукції. induced [in‘dju:st] аа) 1) вимушений, змушений; 2) викликаний; - detопайоп військ. детонація на відстані; 3) фіз. наведений; 4) ел. індукбваний; ~ nuclear reaction штучна ядерна реакція. inducement [in dju:smant] п 1) стимул, спонука, спонукальний мотив; 2) принада; 3) юр. вступна частина (документа). induct [in’dakt] у 1) офіційно BBOдити на посаду, здійснювати церемонію введення на посаду; 2) призначати на посаду,

орт; a legalized ~ легальний аборт; 2. викидень; (a) spontaneous ~ викидень; to induce an ~ спричинити викидень; 3. біол. припинення нормального розвитку; 4. перен. невдача; невезіння; осічка; 5. спец. аварійне припиненн

anaesthesia [ˌænɪsˈθi:zɪɘ] n анестезія, знеболювання; general ~ загальна анестезія; local ~ місцева анестезія; to induce ~ знеболювати; to undergo ~ бути під анестезією.

hypnosis [hɪpˈnɘʋsɪs] n ( pl hypnoses ) гіпноз; to induce / to produce ~ гіпнозувати; to put smb under ~ загіпнозувати когось.

індукувати to induce smth.; ~ процес to induce a process.

ілювати ) to aim (at), to point (at); ● ~ зброю to point a gun; 3. фіз., ел. to induce ; 4. перен. to evoke, to arouse, to induce , to lead (to); ● ~ нудьгу to bore; ● ~ страх to inspire fear; ● ~ тінь на щось to complic

намовляти, намовити 1. ( підмовляти ) to instigate, to induce , to set on; 2. ( зводити наклеп ) to slander; 3. ( умовляти ) to persuade; ( недок. тж ) to try to persuade.

ˌɒsɪ'leɪʃn] 1. осциля́ція (осциля́ції), осцилюва́ння, колива́ння // to excite ( induce , drive) ~ збу́джувати/збуди́ти колива́ння; to quench ~ гаси́ти/погаси́ти колива́ння • ~ of a function = колива́ння фу́нкції • ~ of a

інтерфере́нція || інтерференці́йний 2. зава́ди; зава́дна ді́я || зава́дний ■ to induce ~ наво́дити зава́ди to tune out ~ усува́ти зава́ди 3. радіозава́ди || радіозава́дний 4. втруча́ння//втру́чення ( in, with – у ) [ˌɪnt

ереднє місце ) reinsert 6. ( частинки; струмінь, потік ) inject 7. ( впускати ) induce , induct, inlet; ( додатково ) superinduce 8. ( домішки ) dope, implant 9. ( до складу ) include, incorporate 10. ( імплантувати ) im

ати —и to interfere ( in, with ), ( навмисне, активно ) to jam; наво́дити —и to induce interference; усува́ти —и to tune out interference 4. ( втручання, порушення ) interruption 5. ( нереґулярні, мн. ) splatter 6. ( в е