inhibit
—

[in’heritid] adj успадкований; ~ quality успадкована риса. inheritor (in herita] » спадкоємець. inheritress [1n’heritris] п спадкоємиЦя. inheritrix [in’heritriks] див. inheritress. inhesion [1n’hi:3(9)n] п властивість. inhibit [inhibit] у 1) забороняти; накладати заборобну (from); 2) перешкоджати; заважати; 3) стримувати; приглушувати; придушувати; 4) затримувати, гальмувати; 5) позбавляти права на відправу церковної служби; 6) хім. інгібувати.

[inhibit] у 1) забороняти; накладати заборобну (from); 2) перешкоджати; заважати; 3) стримувати; приглушувати; придушувати; 4) затримувати, гальмувати; 5) позбавляти права на відправу церковної служби; 6) хім. інгібувати. inhibited [in hibitid] аа) замкнутий; загальмбваний (про психіку). inhibition |, inhr’bijn] п 1) забордна; 2) юр. розпорядження вищого суду нижчому про припинення справи до розгляду апеляції; 3) позбавлення права відправляти церковну

перешкоджати; заважати; 3) стримувати; приглушувати; придушувати; 4) затримувати, гальмувати; 5) позбавляти права на відправу церковної служби; 6) хім. інгібувати. inhibited [in hibitid] аа) замкнутий; загальмбваний (про психіку). inhibition |, inhr’bijn] п 1) забордна; 2) юр. розпорядження вищого суду нижчому про припинення справи до розгляду апеляції; 3) позбавлення права відправляти церковну службу; 4) стримування, заглушування (почуттів тощо); 5) фізл. гальмування,

припинення справи до розгляду апеляції; 3) позбавлення права відправляти церковну службу; 4) стримування, заглушування (почуттів тощо); 5) фізл. гальмування, затримка; угамування; 6) хім. інгібування, пригальмовування. inhibitor [in‘hibita] и хім. сповільнювач, уповільнювач. inhibitory [im ‘hibitori] adj 1) заборонний; 2) стримуючий; перешкоджаючий; гнітючий; 3) фізл. гальмуючий, затримуючий. inhive [in’haiv] у посадити у вулик (бджолиний рій).

права відправляти церковну службу; 4) стримування, заглушування (почуттів тощо); 5) фізл. гальмування, затримка; угамування; 6) хім. інгібування, пригальмовування. inhibitor [in‘hibita] и хім. сповільнювач, уповільнювач. inhibitory [im ‘hibitori] adj 1) заборонний; 2) стримуючий; перешкоджаючий; гнітючий; 3) фізл. гальмуючий, затримуючий. inhive [in’haiv] у посадити у вулик (бджолиний рій). inhospitable Пп hospitabl] adj 1) не=== PAGE 591 === inh

и ) disable 4. ( гасити ) blank, blackout 5. ( сигнал ) blank 6. ( гальмувати ) inhibit 7. ( перешкоджати ) obstruct 8. ( зупиняти ) stop

te, slow (down, up), retard 4. ( рух у середовищі ) drag 5. ( хемічну реакцію ) inhibit 6. ( вгамовувати ) damp 7. ( заважати, перешкоджати ) hinder, impede

́дити 1. ( перешкоджати ) obstruct; prohibit ( from ) 2. ( гальмувати ) hinder; inhibit 3. ( затримувати ) impede 4. ( втручатися ) interfere ( in, with ) 5. ( переривати ) interrupt 6. ( ускладнювати ) encumber 7. ( збу

м електролітом wet cell е. з тепловим випроміненням radiant element е. заборони inhibitory gate лог е. запам’ятовувального пристрою || е. запам’ятовувача storage element, memory element е. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ІМПЛІКАЦІЇ inhibit

заборона prohibition, inhibition, barring; disabling, exemption звз ; forbidding, exclusion фіз ; ban заг ; (заборонена дія) inhibitory action, illegal action; (н

ю частотною модуляцією chirp pulse і. з плоскою вершиною flat pulse і. заборони inhibit pulse і. завади noise pulse, interfering pulse і. замикання (мережі) make pulse і. запалювання ignition pulse і. запису write pulse