intend
C1 verb — be intended for

варваризм; 2) чужоземний звичай; 3) наслідування іноземного. foreignness [‘forinnis] п 1) іноземне походження; 2) сторобнність, невластивість. foreign-owned [‘forin’ound] аа) що належить іноземцям (іноземним компаніям). fore-intend [,fo:rin’tend] у мати на думці, збиратися заздалегідь (щось зробити). fore-judge |бо:43л4з) v 1) вирішувати наперед, передрішати результат (наслідок); визначати заздалегідь (наперед); 2) приймати упереджене рішення. Гогерніветепі

[in’temporit] adj 1) нездержливий, HeNOMipKOBaHHH; який зловживає (чимсь); 2) нестриманий, різкий, запальний; 3) непомірний, надмірний; сувбрий (про клімат тощо). intempestive [,intem’pestiv] adj несвоєчасний; недоречний. intend Пп'їєпа) v 1) мати намір, збиратися, думати (щось зробити); what do you ~ to do? що ви збираєтеся робити?; was this ~ed? це було зроблено навмисно?; 2) призначати, визначати (для когось, чогось — for); the book is ~ed for

призначається вам; 3) мати на увазі; what do you ~ by it? що ви хбчете цим сказати?; 4) спрямовувати, керувати; 5) вирушати, прямувати; 6) поширювати, розширювати, розтягувати; 7) піклуватися, стежити; 8) тлумачити, пояснювати. intendance [in’tendons] п 1) нагляд; спостереження; контроль, управління; 2) інтендантство; 3) штаб інтендантства. intendancy [in’tendonsi] п 1) інтендантська служба; 2) збірн. інтенданти; 3) район, підвідомчий інтенданту (Латинська

вирушати, прямувати; 6) поширювати, розширювати, розтягувати; 7) піклуватися, стежити; 8) тлумачити, пояснювати. intendance [in’tendons] п 1) нагляд; спостереження; контроль, управління; 2) інтендантство; 3) штаб інтендантства. intendancy [in’tendonsi] п 1) інтендантська служба; 2) збірн. інтенданти; 3) район, підвідомчий інтенданту (Латинська Америка). intendant [in’tendont] n 1) управитель; інтендант; 2) керівник, Завідувач, начальник. intended [in’tendid]

п 1) нагляд; спостереження; контроль, управління; 2) інтендантство; 3) штаб інтендантства. intendancy [in’tendonsi] п 1) інтендантська служба; 2) збірн. інтенданти; 3) район, підвідомчий інтенданту (Латинська Америка). intendant [in’tendont] n 1) управитель; інтендант; 2) керівник, Завідувач, начальник. intended [in’tendid] 1. п розм. наречений, жених; наречена; 2. adj 1) передбачуваний; який мається на увазі; 2) навмисний, умисний; наперед задуманий;

інтендантства. intendancy [in’tendonsi] п 1) інтендантська служба; 2) збірн. інтенданти; 3) район, підвідомчий інтенданту (Латинська Америка). intendant [in’tendont] n 1) управитель; інтендант; 2) керівник, Завідувач, начальник. intended [in’tendid] 1. п розм. наречений, жених; наречена; 2. adj 1) передбачуваний; який мається на увазі; 2) навмисний, умисний; наперед задуманий; ~ insult навмисна образа; 3) призначений (для когось, чогось). intending |п'епат)

); ( вважати ) to believe, to suppose, to reckon, to imagine; ( мати намір ) to intend , to mean; ● ~ти про щось безупинно to have got a thing on the brain; ● багато про себе ~ти to think a great deal (no small beer) of

задумувати, задумати to intend , to conceive, to plan, to have the intention, to meditate; to hatch; ● ~ лихе to meditate a bad action.

for ); ● ~ у далеку подорож to prepare for a long journey; 3. ( мати намір ) to intend ( to ), to be about ( to ); ● ми збираємось іти we intend to go; ● що він збирається робити? what is he going/planning to do?; 4. ( з

ду́мати 1. think ( про – of, about ) 2. ( вважати ) believe ( що – that ) 3. ( мати намір ) intend ( to do smth )

збира́тися // зібра́тися II ( мати намір ) intend , be going, be about ( щось (з)робити – to do smth )

́ю with a particular object in view; ма́ти на —і́ to aim ( at ), to purpose, to intend ( to do smth ); ма́ючи на —і́ ( щось зробити ) with a view to ( do smth ); ма́ючи це на —і́, з цією —о́ю to this end, to/with this pu

all; він ду́має, що це так: he believes that it is so; я ду́маю поки́нути її, I intend to leave her; ду́матися I vi impers. : йому́ ду́мається (ду́малося), a thought occurs (occurred) to him.

дувати I ) to propose a riddle to be solved, to present a puzzling question; to intend , have an intention, conceive (contemplate) a thing: він пусте́ зага́дує , he proposes (has in mind) a foolish thing.

vt; заду́мувати (-мую, -уєш) I vt to conceive, plan, meditate, contemplate; to intend ; заду́мати змо́ву , to conspire, plan (a conspiracy); заду́матися, заду́муватися vi to be lost (absorbed) in thoughts; to muse, beco

ne; ( готуватися ) to prepare ( for ), to make ready ( for ); ( мати намір ) to intend ( to ), to be about ( to ) ~ для наради to meet in council ~ з думками to collect one’s thoughts ~ з духом to summon up/to screw up o