intimidate
—

натякати, говорити натяками, давати зрозуміти; 2) побіжно згадувати; 3) амер. офіційно заявляти; довбдити до відома, повідомляти. intimation [inti meijn] п 1) натяк, знак; 2) оголошення; вказівка, пропозиція; повідомлення. intimidate [in‘timideit] у 1) лякати, залякувати, страхати; погрожувати; 2) шантажувати. intimidation [in,timi’de1jfn] 7 1) залякування, лякання, страхання; 2) погрози, шантаж; 3) страх, бстрах, 60язнь; заляканість; бдбязкість. intimidatory

залякувати, залякати to frighten, to terrorize, to intimidate , to scare, to terrify, to bully, to daunt, to browbeat, to cow.

лякати to frighten, to scare, to startle; ( приголомшувати ) to bewilder; ( бентежити ) to intimidate , to dismay; ( сильно ) to freeze one’s blood.

пострахати, пострашити розм. to intimidate , to frighten, to give a fright, to scare a little; ( карою та ін. ) to threaten, to menace ( with ).

відстраха́ти (-ха́ю, -а́єш) Р vt; відстра́шувати (-ую, -уєш) I vt to frighten (scare) away, to intimidate (from); to deter.

́, додасте́, додаду́ть) P vt to add, augment, increase: додава́ти стра́ху́ , to intimidate ; додава́ти ду́ху , to animate, encourage; додава́ти сміли́вости [сміли́вості] , to encourage; сміли́вости рук до пра́ці , to app

ot recall it; усі́ на ньо́го би́й-заби́й, all are embittered against him; || to intimidate , stun, stupefy: заби́ти ба́ки, to disconcert, baffle; заби́ти кому́ в го́лову, to leave one in a dilemma, to confuse one; || to

лякати дієсл. to frighten, to scare; ( залякувати, загрожувати ) to intimidate , to threaten.

шантажувати дієсл. to blackmail, to intimidate.

тероризувати дієсл. = terrorize; fill with terror; intimidate;