intrude
C2 verb —

схильна до інтроспекції. introvert II [,introu va:t] v 1) зосереджуватися на самому собі; 2) спрямовувати (завертати) всередину; 3) 30ол. втягувати (є себе). introvolution [,introuva "Щи: |п| п втягування (чогось) усередину. intrude [in'tru:d] у 1) удиратися, вторгатися; безцеремонно втручатися; 2) нав'язувати (комусь щось), обтяжувати (когось чимсь); 3) бути надокучливим; нав'язуватися, набиватися (комусь — upon): 4) захоплювати, нападати; 5) впроваджувати.

у 1) удиратися, вторгатися; безцеремонно втручатися; 2) нав'язувати (комусь щось), обтяжувати (когось чимсь); 3) бути надокучливим; нав'язуватися, набиватися (комусь — upon): 4) захоплювати, нападати; 5) впроваджувати. intruder |пїги:42| п |) нав'язлива (причеплива, надокучлива) людина; 2) юр. людина, яка незаконно привласнює чуже володіння (чужі права); самозванець; 3) ав. літак втбргнення; літак, що втбргся в чужий повітряний простір. intrusion

панно: К| п 1) орн. дрімлюга; 2) нічний птах (про злодія); 3) нічна пташка (про повію). night-heron [‘nait,heran] п 1) орн. нічна чапля; 2) зоол. квакша. nightingale [‘naitingeil] п соловей; Ф? Dutch - жарт. жаба. night-intruder [‘naitin’tru:da] п ав. нічний бомбардувальник. nightjar | пакдза:) п орн. дрімлюга. night-light | пана) п 1) нічник, каганець; 2) нічний вогник; 3) нічна лампочка (в коридорі тощо). night-line [‘naitlain] п вудка з принадою,

вдиратися, вдертися to burst ( into ), to break ( into, to ), to intrude , to trespass, to force one’s way in; ● ~ у двері to force/burst open the door; ● ~ в країну to invade a country.

вторгатися, вторгнутися [вдиратися, вдертися] to invade, to intrude ; ( в чужі володіння, права тощо ) to burst in, to trespass, to break in, to encroach upon; ● ~ в країну to invade a country.

затісуватися, затесатися розм. to worm one’s way in, to intrude.

титися 1. interfere ( у – in, with ); intervene 2. ( впливати шкідливим чином ) intrude 3. ( збурювати ) disturb 4. ( перепиняти, переривати ) interrupt, break in 5. ( із заувагою ) interject 6. ( у сеанс зв’язку тощо )

інтрудува́ти // проінтрудува́ти intrude

рухатися всередину ) ingress 7. ( про небажаний процес, примусово; під тиском ) intrude 8. ( потрапляти ) get ( до – into ) 9. ( проштрикувати, простромляти тощо ) pierce, stick ( крізь – through )

; fig.vi to take to one’s heels; вдира́тися I vi to enter by force, break into, intrude : вдира́тися на го́ру , to climb (clamber up, ascend) a hill (with force or difficulty); fig. вдира́тися в чужі́ права́ , to encroac

r) off, snatch away, detach; відірва́ти від пра́ці, to interrupt one’s work, to intrude upon (distract) one; відірва́тися P vi to break from (off, away); to turn off; to detach oneself from.

лі́зти (-зу, -зеш) I vi to crawl, climb, creep, clamber; to intrude , insinuate (oneself): лі́зти на сті́ну , to scale a wall; лі́зти ра́чки , to move on all fours (as children or drunkards); лі́зти д

вторг||атися, ~нутися [вдиратися, вдертися] дієсл. to invade, to intrude ; ( в чужі володіння, права ) to burst in, to trespass, to break in, to encroach upon; перен. to intrude ( into/upon ) ~нутися в кра