2) делікатес, що продається разом з посудом. territorial [{,teri’to:riol] 1. п солдат територіальної армії; 2. adj 1) територіальний; Т. Army (Force) територіальна армія; ~ department амер. військовий OKpyr метрополії; ~ jurisdiction юр. територіальна підсудність; ~ rights територіальні права; ~ waters територіальні води; 2) земельний; 3) місцевий; ~ industry місцева промисловість. territorialism [teri to:nalizm] п 1) влада земельних власників; 2) церк.
appellate [əˈpelɪt] a апеляційний; ~ court амер. апеляційний суд; ~ jurisdiction право вищого суду переглянути вирок нижчого суду.
Великий англо-український словник
ваний без участі присяжних; ~ court-martial амер. військ. дисциплінарний суд; ~ jurisdiction , proceedings спрощене/сумарне судочинство.
Великий англо-український словник
я (внески); ~ enlistment військ. добровільне зарахування на військову службу; ~ jurisdiction юр. добровільна підсудність; 2. що має свободу волі, що користується свободою вибору; man is a ~ agent людина має свободу волі;
Новий українсько-англійський словник
віданн||я 1. knowledge; cognizance; 2. authority; юр. jurisdiction ; ● муніципальне ~ municipal authority; ● в моєму ~і within my province; ● знаходитися у ~і to be under the authority/ jurisdic
Новий українсько-англійський словник
непідлеглий independent; not within the jurisdiction ( of ); ● ~ суду not triable by court.
Новий українсько-англійський словник
непідсудний юр. not under the jurisdiction , non-jurisdictional.
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська
непідле́глий 1. not subject ( to ) 2. ( офіційно ) not subject to the authority ( of ), beyond the jurisdiction ( of )
Українсько-англійський словник
ордина́рій (-ія) m Ordinarius ( of a bishop ); ординарія́т [ординаріа́т] (-ту) m diocesan jurisdiction.
Українсько-англійський словник
t the bar; підсу́дність (-ности [-ності]) f accusation, state of being accused; jurisdiction ; підсу́док (-дка) m juryman; assistant judge.
Українсько-англійський словник
при́судник (-ка) m subject, one under the jurisdiction of another.