magistrate
C1 noun —

посадові особи; 3) noсада судді. magistral [mo‘d3istral] adj 1) авторитетний; 2) мед. спеціально прописаний; 3) військ. головний, магістральний; 4) викладацький, учительський; the ~ staff учительський склад (школи тощо). magistrate {‘mzdzistnit] п 1) магістрат; суддя; 2) мировий суддя; поліцейський суддя; + examining - слідчий. magistrature [“mzdzistrotjua] п збірн. мирові судді. magma | ппадто) п геол. магма. Magna Charta | падпо"Ка 12) п іст. Велика

спокою; наведення порядку; захист закону; 4) військ. розм. наряд; прибирання; kitchen ~ наряд на кухню; + ~ constable поліцейський, констебль; ~ court поліцейський суд (міський); ~ guard поліцейський наряд (караул); justice (magistrate) суддя, що головує у міському поліцейському суді; ~ offences юр. порушення, підсудні поліцейському суду; Р. Office поліцейське управління (міста); post поліцейський пост; ~ power амер. право здійснювати охорону порядку;

працю; 2) (регулярна) допомога; пенсія; 3) амер. стипендія. stipendiary |за pendjari] 1. п 1) особа, що одержує платню (священик, учитель); 2) мировий суддя; 3) стипендіат; 2. adj 1) оплачуваний; 2) що одержує платню; ~ magistrate мировий суддя, що одержує платню; суддя поліцейського суду. stipendiate [star pendieit] у виплачувати платню (стипендію). stipes {‘staipi: z| п (рі stipites) ент. дульце; ніжка. Stipitate [‘stipiteit] аа) бот., зоол. що

кривава помста. vendibility |,уепдаз'"ЬШи) п товарність; придатність для продажу; товарНИЙ ВИГЛЯД. vendible | уепд»б || 1. п товар; npeдмет для продажу; 2. аа) 1) придатний для продажу; товарний; 2) продажний, підкуплений; ~ magistrates продажні судді; ~ votes підкуплені виборці; ~ honours почесні звання, що роздаються за хабар (плату). vending | Уепдіт)) п 1) продавання за допомогою торгових автоматів; ~ machine торговий автомат; 2) торгівля, продаж. vendition

stipendiary [staɪˈpendjɘrɪ] a 1. оплачуваний; 2. що одержує платню; ~ magistrate мировий суддя, що одержує платню; суддя поліційного суду.

магістрат magistrate ; magistracy.

когось в суд to sue/to prosecute a person by law; to lodge a complaint with the magistrate against a person.

сь через суд to sue/to prosecute a person by law, to lodge a complaint with the magistrate against a person; ● ~ися на головні болі to complain of headaches; ● на що ви ~еся? what is your grievance?, what do you complain

війт (-та) m reeve, bailiff, magistrate ( of a village ); війте́нко (-ка) m son of війт; війти́ха (-хи) f wife of війт; ві́йтів (-това, -ве) of війт; війті́вна (-ни) f d

маґіструва́ння [магіструва́ння] n functioning as a magistrate ; маґіструва́ти [магіструва́ти] (-у́ю, -у́єш) I vi to become a master: to function as a magistrate.

судови́й (-ва́, -ве́) belonging to court of justice; judicial, juridical: судови́і а́кти , court records; судови́й пи́сар , clerk of the court; судови́й уря́дник , magistrate ; судови́к (-ка) m court clerk; magistrate.

referee, umpire апеляційний ~я judge of appeal мировий ~я Justice of the Peace, magistrate молодший ~я associate judge офіційний третейський ~я official referee поблажливий (строгий, чесний) ~я lenient (harsh/severe, imp

судд|я ім. = judge; justice; magistrate ; officer of justice; • ~я адміністративного суду = administrative law judge; • ~я апеляційного суду = appellate court judge; • ~