obstruct
—

уперто наполягати на своєму. obstipation | abst: рецт) п мед. сильний запор. obstreperous 1) галасливий, гомінкий; шумливий, шумний; 2) неспокійний. obstreperousness [ab’streporasnis] п шумливість; буйство; галасливість. obstruct [ob’strakt] v 1) перепиняти; захаращувати; створювати nepeшкоди; 2) спорт. блокувати, перешкоджати просуванню; 3) заважати; стати на перешкоді; заступати, заслоняти; 4) чинити перешкоду; 5) napa. улаштбвувати обструкцію;

створювати nepeшкоди; 2) спорт. блокувати, перешкоджати просуванню; 3) заважати; стати на перешкоді; заступати, заслоняти; 4) чинити перешкоду; 5) napa. улаштбвувати обструкцію; 6) мед. закупдрювати; утрудняти прохідність. obstruction [ab’strakj(a)n}] п 1) перешкода, перепона; завада; утруднення; 2) загородження, захаращення; утруднення просування; 3) napa. обструкція; 4) мед. непрохідність; закупорка; запор; 2 ~ light військ. 3aгороджувальний вогонь.

утруднення просування; 3) napa. обструкція; 4) мед. непрохідність; закупорка; запор; 2 ~ light військ. 3aгороджувальний вогонь. об5ігисбіопізт [ab‘strakfanizm] п парл. обструкціонізм; система боротьби засобами обструкції. obstructionist |2Б "5ігл К(опі5ї) п napa. обструкціоніст. obstructive [ab’straktiv] 1. п 1) перешкода, перепона; 2) обструкціоніст; 2. adj 1) перешкоджаючий; що заважає (перегороджує); 2) парл. обструкційний; обструкціоністський. obstructiveness

непрохідність; закупорка; запор; 2 ~ light військ. 3aгороджувальний вогонь. об5ігисбіопізт [ab‘strakfanizm] п парл. обструкціонізм; система боротьби засобами обструкції. obstructionist |2Б "5ігл К(опі5ї) п napa. обструкціоніст. obstructive [ab’straktiv] 1. п 1) перешкода, перепона; 2) обструкціоніст; 2. adj 1) перешкоджаючий; що заважає (перегороджує); 2) парл. обструкційний; обструкціоністський. obstructiveness [ab’straktivnis] 2” 1) створення перешкод (перепдн);

obstructionist |2Б "5ігл К(опі5ї) п napa. обструкціоніст. obstructive [ab’straktiv] 1. п 1) перешкода, перепона; 2) обструкціоніст; 2. adj 1) перешкоджаючий; що заважає (перегороджує); 2) парл. обструкційний; обструкціоністський. obstructiveness [ab’straktivnis] 2” 1) створення перешкод (перепдн); 2) парл. обструкційність. obstructor [ob’strakta] п той, що заважає (стоїть на перешкоді). obstruent | 2Б5ігиопі) adj |) мед. що перепиняє, перешкоджає просуванню; 2)

перепона; 2) обструкціоніст; 2. adj 1) перешкоджаючий; що заважає (перегороджує); 2) парл. обструкційний; обструкціоністський. obstructiveness [ab’straktivnis] 2” 1) створення перешкод (перепдн); 2) парл. обструкційність. obstructor [ob’strakta] п той, що заважає (стоїть на перешкоді). obstruent | 2Б5ігиопі) adj |) мед. що перепиняє, перешкоджає просуванню; 2) фон. шумний (про приголосний). obtain |2Ь tein] у 1) одержувати, діставати, здобувати; 2)

e розвиток культури; to facilitate ~ сприяти розвитку; to hinder, to impede/ to obstruct ~ перешкоджати прогресу; 2. досягнення, успіхи; to have ~ in one’s work мати успіхи в роботі; to have ~ in one’s studies мати успіх

блокувати 1. військ. to blockade; 2. тех. to block; to lock, to interlock; 3. перен. to block, to cumber, to obstruct.

алі ) to ram in, to pile, to drive in piles; 2. ( заповнювати ) to block up, to obstruct ; ( щілини ) to stop up, to fill in; 3. спорт. to score; ● ~ гол to score a goal; 4. ( худобу ) to slaughter, to butcher; 5. розм.

решкоджати в англійській мові відповідають to hinder, to hamper, to prevent, to obstruct , to block. To hinder має значення заважати виконанню або здійсненню чогось, утруднюючи або уповільнюючи його реалізацію різними пе

ank, blackout 5. ( сигнал ) blank 6. ( гальмувати ) inhibit 7. ( перешкоджати ) obstruct 8. ( зупиняти ) stop

заважа́ти // зава́дити 1. ( перешкоджати ) obstruct ; prohibit ( from ) 2. ( гальмувати ) hinder; inhibit 3. ( затримувати ) impede 4. ( втручатися ) interfere ( in, with ) 5. ( перер

4. ( засмічувати, забивати сміттям ) clog 5. ( перекривати, стопорити ) choke, obstruct

ring to the ground (to ruin), pull down, destroy; to fill (choke) up, encumber, obstruct (with stones, rubbish, etc. ); to overload, overcharge: йому́ завали́ло гру́ди, his lungs became congested; як я йому́ завали́в! di

заму́лити (-лю, -лиш) P vt; заму́лювати (-люю, -люєш) I vt to fill ( obstruct , stop) with silt or slime, to silt (up): заму́лити шлу́нок , to obstruct the stomach.

ю, -а́єш) I vt : ( запхну́ти, запха́ти P ) to push (thrust) in; to stuff, cram, obstruct ; запиха́тися I vi to push oneself in, penetrate forcibly, introduce oneself perforce; to glut oneself, stuff one’s belly.