offend
B2 verb —

безпосередньо; 2) з перших рук. firstling [‘fa:stlin] п 1) p/ перші плоди; 2) первісток (тварини). firstly [‘fa:sth] аа» по-перше. first-nighter |, 2:58 паз) п розм. noстійний відвідувач театральних прем'"Єр; завсідник. first-offender [‘fa:sta,fenda] п людина, яка вперше постала перед судом; вперше судимий. first-rate І [‘fa:streit] ” 1) видатна oc06a; 2) щось визначне; 3) військове судно першого класу. === PAGE 418 === fir 419 fis first-rate II [‘fa:st’reit]

коня); 9) низького походження; 10) амер. розм. важкий, непіддатливий; 11) нездоровий, слабий; 3. у (разі і р.р. теапі) 1) мати намір, збиратися, хотіти; what do you ~ to do? що ви збираєтеся (хочете) робити?; I didn’t ~ to offend you я не хотів вас образити; 2) мати на увазі; what do you ~ by it? що ви хочете цим сказати?; this is what I ~ ось що я маю на увазі; you don’t ~ it! ви жартуєте!; І - it! a не жартую!; 3) призначати; І ~ this present for

правопорушення; злочин; criminal ~ - карний злочин; 4) військ. дисциплінарний проступок; military - воєнний злочин; 5) напад, === PAGE 41 === off 42 off наступ; 6) бібл. камінь спотикання; 7) сумнів, невіра, зневіра. offend [9 fend] у 1) ображати, кривдити; I’m sorry if I’ve ~ed you вибачте, якщо A образив вас; to be ~ed at (by) smb.’s remarks ображатися на чиїсь зауваження; 2) викликати роздратування (огиду); 3) порушувати (закон тощо); погрішити;

на чиїсь зауваження; 2) викликати роздратування (огиду); 3) порушувати (закон тощо); погрішити; схибити; what have І ~ed? учому я провинився?; 4) юр. учинити злочин (провину); 5) бібл. cnoкушати; збивати з путі істини. offender |з Хепдо| п 1) кривдник, образник; 2) юр. правопорушник, злочинець; ~ by accident випадковий злочинець; first - злочинець, що учинив злочин уперше; juvenile - малолітній злочинець; Old - рецидивіст. offending |з fendin]

путі істини. offender |з Хепдо| п 1) кривдник, образник; 2) юр. правопорушник, злочинець; ~ by accident випадковий злочинець; first - злочинець, що учинив злочин уперше; juvenile - малолітній злочинець; Old - рецидивіст. offending |з fendin] adj 1) образливий; кривдний; 2) злочинний; винуватий у порушенні (у злочині). offense [a fens] амер. див. offence. offensive [o’fensiv] І. п наступ, атака; on the - у наступі; to act on the ~ наступати; to take

власність. proprietress [pro praiatris] п власниця; володарка; господиня; хазяйка. propriety [pro praioti}] п 1) правильність; 2) (the proprieties) p/ правила пристойності (поведінки); правильність поведінки; пристдиність; to offend the proprieties порушувати правила пристойної поведінки; to observe the proprieties додержувати правил пристойної поведінки; 3) доречність; 4) право власності; 5) приватна власність; 2 marriage ої - шлюб з po3paхунку. рго-ргосіог

; пристойність; to observe the ~ies додержувати правил пристойної поведінки; to offend the ~ies порушувати правила пристойної поведінки; 3. доречність; 4. право власності; 5. приватна власність; ◊ marriage of ~ шлюб з ро

licate literary ~ тонкий літературний смак; 4. pl уразливість; образливість; to offend smb’s sensibilities зачепити за живе, образити когось.

-esteem; ● ~ чиїсь інтереси to infringe on smb.’s interests; 2. ( ображати ) to offend ; ( дражнити ) to provoke, to irritate, to tease; ● ~ за живе to injure deeply, to touch a sore spot.

ся з презирством ) to despise, to scorn, to disdain; ( ображати ) to insult, to offend ; літ. to contemn, to hold in contempt; розм. to hold cheap; 2. ( нехтувати, ігнорувати ) to neglect, to defy, to disregard, to sligh

кривдити to offend , to insult, to do wrong, to hurt, to give umbrage.

st out in anger, to fly into a rage; не во гнів я вам скажу́, I say this not to offend you (with no hard feelings); попа́сти в чий гнів, to incur one’s anger (wrath); гні́вання n (evidence of) anger, wrath, rage; (feelin

дої́хати (-ї́ду, -ї́деш) P vi : ( доїзди́ти, доїжджа́ти I ): дої́хати кому́ , to wound a person’s feeling (to offend him), to irritate one excessively; дої́хати кому́ кінця́ , to mortify one, to put an end to one.

загні́вати (-аю, -аєш) Р vt to make angry; to offend ; загні́ватися P vi to become (grow) angry or offended.

л. ( торкатися ) to touch; перен. to touch, to sting, to wound; ( ображати ) to offend ; ( дражнити ) to provoke, to irritate, to tease ~епити за живе/за вразливе місце to injure deeply, to touch a sore spot ~епити тему

ся з презирством ) to despise, to scorn, to disdain; ( ображати ) to insult, to offend ; літ. to hold in contempt; розм. to hold cheap; ( нехтувати, ігнорувати ) to neglect, to defy, to disregard, to slight.