oneself
C1 pronoun —

з негативним значенням не-, a-: abnormal ненормальний, анормальний. abaci | гебо5і) p/ від abacus. aback [o’bek] adv назад, позаду; задом, задки; 7 to take - захопити зненацька; поставити в безвихідь; to stand (to hold oneself) ~ from триматися осторонь, триматися на відстані від, уникати. abacterial [,2bek tiarial] adj безмікробний. abaction |гб'геКіп| п юр. велика крадіжка худбби. abacus [‘zbakos} п (p/ тж abaci) A 1) рахівниця; 2) архт. абака,

ргер позаду, за; - the beam позаду траверсу. abandon |2 bzndon] I. п невимушеність; нестриманість; with ~ невимушено, спокійно; 2. у 1) відмовлятися від; 2) кидати, залишати; 3) reff. віддаватися (пристрасті тощо); to - oneself to despair впадати у розпач; to ~ oneself to the idea схилятися до думки. abandoned [2 bendond] adj 1) залишений; покинутий; 2) розпутний, po3бещений; 3) нестриманий, нестримний; + - call безуспішний виклик по телефодну,

траверсу. abandon |2 bzndon] I. п невимушеність; нестриманість; with ~ невимушено, спокійно; 2. у 1) відмовлятися від; 2) кидати, залишати; 3) reff. віддаватися (пристрасті тощо); to - oneself to despair впадати у розпач; to ~ oneself to the idea схилятися до думки. abandoned [2 bendond] adj 1) залишений; покинутий; 2) розпутний, po3бещений; 3) нестриманий, нестримний; + - call безуспішний виклик по телефодну, невдала розмова по телефону. abandonee |2,

неуважливість (звич. of mind); 4) перевірка. absent І | г2еб5апі) adj 1) відсутній; ре 15 - він відсутній, його немає; 2) неуважний, неуважливий. absent II [zb’sent] у reff. 1) відлучитися (піти, поїхати); 2) бути відсутнім; to - oneself from smth. ухилятися від чогось. absentee [,zbson'ti:] п 1) відсутній; 2) юр. особа, яка тривалий час живе далеко від свого постійного місця проживання; 3) той, хто ухиляється (від чогось); прогульник. absenteeism [,zbson’ti:1zm]

акліматизація. acclimatize |2"Кіаптогаї) у акліматизувати. acclivity |з"Кимій) п" пологий узвіз (підйом). acclivous |2 Кіагуа5) adj пологий; шо підвищується похило (уступами). accommodate |з komadeit] у 1) пристосбвувати; to ~ oneself to circumstances пристосуватися до обставин; 2) давати притулок, надавати житло; улаштовувати; розквартировувати (війська), розміщувати; 3) постачати; позичати (комусь); to - smb. with a loan дати комусь у позику гроші;

викривати. accused [o’kju:zd} 1. т 1) обвинувачений; підсудний; 2) (the ~) обвинувачені; підсудні; 2. adj обвинувачуваний (у злочині). accuser |о "Куіц:72) п 1) юр. обвинувач; 2) скаржник. accustom [9’kastam] у привчати; to ~ oneself привчатися, звикати. accustomed [o’kastomd] adj 1) звиклий; привчений, призвичаєний; to be - звикнути; he is ~ to getting up early він звик рано вставати; 2) звичайний, звичний; 3) часто відвідуваний (про магазин тощо).

и звіту ( від когось за припущену помилку ) • give a good ( або bad) account of oneself — показати себе з доброго (поганого) боку • keep an account of — вести облік; записувати • leave something out of account — лишити п

им, прида́тним (до чо́го); застосовуватися 3) наклада́ти, приклада́ти 4) (apply oneself ) зосереджуватися, концентруватися ( на якомусь завданні ), віддаватися ( роботі ), присвячувати ( себе чомусь ) 5) застосо́вувати,

а карб ( чогось ); складати ( на щось ) • be to blame — бути винним • have only oneself to blame — бути винним самому 2. n 1) провина, відповідальність 2) докір, догана, осуд

aback [əˈbæk] adv мор. назад, позаду, задом; ◊ to take ~ захопити зненацька; ставити в безвихідь; to hold oneself / to stand ~ from триматися на відстані від, триматися осторонь, уникати.

him мужність залишила його; 3. refl. віддаватися ( пристрасті, розпачу ); to ~ oneself to despair впадати в розпач; ~ oneself to one’s fate віддаватися на милість долі; to ~ oneself to the idea схилятися до думки; 4. зд

abase [əˈbeɪs] v ( past і p. p. abased , pres. p. abasing) 1. принижувати; to ~ oneself принижувати себе; 2. знижувати ( в чині і т. і. ).