rejoice
—

4) мед. відторгнення; - of new organs відторгнення нових органів; 5) рі екскременти; 6) виверження. rejector [ri dzekta] п 1) той, хто відкидає (відхиляє, відмовляє); 2) тех. відбивач; режектор; 3) рад. фільтр- пробка. rejoice |гі'43015) у 1) радувати, тішити; 2) (in, at) радіти (з чогось); веселитися (з якогось приводу); to - at the good news радіти з доброї звістки; 3) святкувати (подію). rejoicing |п'9Їзоюзіт| п 1) радість, веселощі; 2) свято,

веселитися to enjoy oneself, to make merry; to rollick; поет. to rejoice.

зловтішатися to rejoice at the misfortune of others, to gloat.

зрадіти to rejoice ( in ), to be glad ( at ), to be happy ( at ).

весели́ти (-лю́, -ли́ш) I vt to cheer, make merry, enliven; весели́тися I vi to cheer, rejoice , be merry, amuse oneself.

oly Ghost; спусти́ти ду́ха, to give up the ghost, to die; ті́шитися в ду́сі, to rejoice inwardly; злеті́ти ду́хом, to be as quick as a thought; тут нема́ ні ду́ху, there is nobody (not a soul) here; нагна́ти ду́ху, to fr

зраді́ти (-і́ю, і́єш) P vi to be delighted, rejoice.

раді||ти дієсл. to be glad; to rejoice ; to exult ( at, in, over ) я дуже ~ю (з цього) I am heartily glad (of, about it); ¨ душа ~є one’s heart rejoices.

радувати дієсл. to gladden; to make happy, to give pleasure/joy, to rejoice ~ око to gladden the eye; to be a pleasure to the eye ~ серце to warm the heart.