require
B2 verb — require sb to do sth [formal]

грунтується на давності (його використання). preselection |, ргі:51 ЇеК/п| п попередній відбір. preselector [,pri:silekta] п тех. механізм попереднього вибору параметрів. presence | ргегп5)| п 1) присутність; наявність; your ~ is required ваша присутність необхідна; United Nations ~ присутність військ (представників, KOмісій) ООН (y країні); 2) (the ~) присутність високих осіб; in the ~ у присутності членів королівської сім'ї (папи тощо); before entering

перевороту; 2) державний військовий переворот. pronunciation [pra.nansietjn}) п 1) вимова, вимовляння; to teach English - учити англійської вимови; 2) фонетична транскрипція. proof [pru:f] 1. п 1) доказ; довід; доведення; this requires no - це не потребує дбказів; 2) випробування, перевірка, проба; 3) мат. перевірка; 4) юр. судовий розгляд без суду присяжних; 5) коректура; гранка; пробний відбиток; 6) фот. пробний знімок; 7) міцність (спирту); 8) пробірка;

просять негайно прибути. requiem | гекулеті| п 1) реквієм, за=== PAGE 244 === req 245 res упокійне католицьке богослужіння; 2) муз. реквієм; 3) відпочинок; спокій, мир, тиша. requiescence [,rekw1esons] п спокій, нерухомість. require | п1 Ку аю| у 1) вимагати; наказувати; 2) потребувати (чогось), мати потребу (в чомусь); ме ~ extra help нам потрібна додаткова допомога; it ~s careful consideration це потребує ретельного розгляду; 3) залежати, бути в залежності

додаткова допомога; it ~s careful consideration це потребує ретельного розгляду; 3) залежати, бути в залежності (від чогось); відчувати необхідність; aS Circumstances may - у разі необхідності; when ~d коли буде потрібно. required [ri kwatod] adj необхідний, обов'язковий; ~ studies амер. обов'язкові курси. requirement [ri kwaiamont] п 1) вимбга; необхідна yMOBa; what are your -5? які ваші вимоги (умодви)?; to meet the ~s відповідати вимогам; 2) потреба;

залежати, бути в залежності (від чогось); відчувати необхідність; aS Circumstances may - у разі необхідності; when ~d коли буде потрібно. required [ri kwatod] adj необхідний, обов'язковий; ~ studies амер. обов'язкові курси. requirement [ri kwaiamont] п 1) вимбга; необхідна yMOBa; what are your -5? які ваші вимоги (умодви)?; to meet the ~s відповідати вимогам; 2) потреба; the daily ~s повсякденні потреби. requisite |[’rekwizit] І. п потрібне, необхідне;

cyBope покарання; ~ criticism різка критика; 2) вимогливий, суворий; to be ~ with smb. суворо повддитися з кимсь; to be ~ upon smb. а) бути вимогливим до когось; б) критично ставитися до когось; 3) жорсткий, суворий; - requirements жорсткі (суворі) вимоги; 4) ретельний, скрупульозний; - scrutiny ретельне вивчення; 5) простий (про стиль тощо); ~ hair-do проста зачіска; 6) суворий, холОодний (про клімат тощо); сильний (про бурю тощо); - frost лютий мороз;

привертати чиюсь увагу до чогось; to compel ~ приковувати увагу; to demand, to require smb’s ~ вимагати чиєїсь уваги; to need smb’s ~ потребувати чиєїсь уваги; to distract, to divert smb’s ~ відвертати чиюсь увагу; to f

я; serious ~ серйозне обговорення; to deserve a ~ заслуговувати обговорення; to require a ~ вимагати обговорення; this matter deserves careful ~ це питання варто ретельно обговорити; to give the matter one’s serious ~ се

міння, майстерність; to learn, to train in some ~ навчатися якогось ремесла; to require ~ вимагати вміння/спритності; to try one’s ~ at smth випробувати своє вміння в чомусь; застосувати свій досвід до чогось; 2. здатніс

вимагати to demand; to require , to claim, to reclaim, to exact, to request, to ask for ( of, from ); to want, to order, to call ( for ); to send ( for ); ( гроші

домагатися, домогтися to pretend, to lay claim ( to ); to demand, to claim, to reclaim, to require ; ● ~ наполегливо to insist.

кандидатуру to propose smb. for election; 3. ( поставити вимогу ) to order, to require ; ● їм ~ли звільнити квартиру they have been ordered to vacate their apartment; 4. ( ідею, проблему і т. ін. ) to put, to set, to pr

вимага́ти 1. demand 2. ( потребувати ) require 3. ( запитувати ) request, want, ask, call (for)

потре́б|а 1. need ( у чомусь – of ); requirement; necessity ▪ без —и unnecessarily; в ра́зі —и if need be, if required, if necessary, in case of necessity; відповіда́ти —ам ( ви

потребува́ти 1. ( чогось ) need, require ( smth ); be in need ( of ) 2. ( відчувати нестачу ) lack ( smth )

вибага́ти (-га́ю, -а́єш) I vi : ( ви́багнути P ) to require (capriciously); to desire (foolishly, madly).