reunion
C2 noun —

Reuben). Reuben | ти:роп) п ч. ім'я 1) Рубен; 2) бібл. Рувім. Reuel | ти:е!| п 4. ім'я Руел. reune |гі)ш:п| розм. див. reunite. reunification [‘ri:,ju:nifi’keifn] п возз'єднання. reunify | ті: и:пібат) у возз'єднувати. Reunion [ri ‘ju:njan] n геогр. x. бстрів Реюньйодн. reunion | Тті:3и:пізп) п 1) возз'єднання; 2) примирення; об'єднання (колишніх | противників); 3) зустріч друзів; вечірка; college - зустріч колишніх однокашників; family ~ збір

бібл. Рувім. Reuel | ти:е!| п 4. ім'я Руел. reune |гі)ш:п| розм. див. reunite. reunification [‘ri:,ju:nifi’keifn] п возз'єднання. reunify | ті: и:пібат) у возз'єднувати. Reunion [ri ‘ju:njan] n геогр. x. бстрів Реюньйодн. reunion | Тті:3и:пізп) п 1) возз'єднання; 2) примирення; об'єднання (колишніх | противників); 3) зустріч друзів; вечірка; college - зустріч колишніх однокашників; family ~ збір усієї сім'ї. reunionist [‘ri:’ju:njanist] п прихильник

n геогр. x. бстрів Реюньйодн. reunion | Тті:3и:пізп) п 1) возз'єднання; 2) примирення; об'єднання (колишніх | противників); 3) зустріч друзів; вечірка; college - зустріч колишніх однокашників; family ~ збір усієї сім'ї. reunionist [‘ri:’ju:njanist] п прихильник возз'єднання (християнських церков). reunite [‘ri:ju:’nait] v J) возз'єднувати; 2) возз'єднуватися. re-up | тіг'лр|) у військ. розм. залишатися на додатковий строк служби. re-upping | ті: лріт|

возз’єднання reunion , unification.

є́дність (-ности [-ності]) f unity, concord, reunion , solidarity.

збі́рка (-ки) f collection; reunion , gathering, mustering, convention; збі́рний (-на, -не)* collective: збі́рна уго́да , collective bargaining; || gathered, collected,

збо́ри (-рів) pl meeting, assembly, reunion ; folds; законода́вчі збо́ри , legislative assembly; збо́рина (-ни) f fold, plait; збо́рище (-ща) n meeting (assembly) place; збо́рн

возз’єднання ім. = reunion ; reunification; • ~ сім’ї = family reunion;