self-control
C2 noun —

[‘selfkan’tent] п самовдоволеність. self-contented самовдоволений. self-contradiction [‘self,kontra’dikjn] п внутрішнє протиріччя. self-contradictory | 5е!Є kontra‘dikteaгі) adj суперечливий; що містить у собі внутрішнє протиріччя. self-control [‘selfkan troul] п самовладання, стриманість; уміння володі[‘selfkan'tentid] adj === PAGE 320 === sel 321 sel ти собою; to lose one’s ~ втратити самовладання. self-conviction [‘selfkon’vikjn] и самобсуд; вирок самому собі.

видержка 1. ( уміння володіти собою ) tenacity, self-control , self-mastery; 2. фот. exposition, exposure.

невитриман||ий 1. ( про людину ) unrestrained, lacking self-control ; 2. ( про стиль ) uneven.

невитриманість ( про людину ) lack of self-control.

to lose one’s self-control die Selbstbeherrschung verlieren втрачати самовладання

невитриманий прикм. ( про людину ) unrestrained, lacking self-control ; ( про стиль ) uneven.

невитриманість ім. ж. ( про людину ) lack of self-control.

wledge ~іти новою професією to learn/to master a new trade ~іти собою to regain self-control , to get control of oneself ~іти технікою to master technique ~іти увагою слухачів to take hold of the audience ~іти фортецею t

ування) self-adjustment, self-adapting; (саморегулювання) adjustment of itself, self-control , self-correction, self-regulation; (самовирівнювання) self-alignment, self-aligning; self-placement роб с. у початковий стан s

самокерування self-regulation, self-control ; (автоматичне керування) autocontrol; self-government заг

самоконтроль,~лю self-control (ling), self-monitoring; (автоконтроль) autocontrol; (самотестування) self-test; (самоперевірка) self-check, self-verification