sparkle
—

asomatous |з soumatas] adj безтілесний, безплотний. a-south |з'зацО| adv на півдні. asp [esp] п 1) бот. осика; 2) 3002. гадюка; 3) розм. змія; 4) аспід; 5) noет. отруйна змія. asparagus [9s peragas] п бот. спаржа; аспарагус. a-sparkle [a spa:kl] adv виблискуючи. Aspasia [cs peijzio} п ж. пейжія. aspect | ге5рекі! п 1) (збвнішній) вигляд, вид; вираз (очей, обличчя); of pleasing - приємного вигляду; 2) аспект; бік, сторона; подгляд, точка зору; to consider

пробивна напруга. sparking-plug | 5зрао:Ктрілд) п авт. свічка запалювання, запалювальна свічка. sparkish | зро :КІД adj розм. 1) жвавий; іскрометний (про людей); 2) чудбвий, елегантний; 3) що вміє залицятися (фліртувати). sparkle [‘spa:kl] 1. п 1) іскорка; 2) блискітка; 3) проблиск; 4) блиск, блискотіння, виблискування; 5) жвавість, пожвавлення; 6) дотепність; 2. у 1) іскритися; виблискувати; яріти; her eyes ~d with joy її бчі виблискували від радості;

жвавість, пожвавлення; 6) дотепність; 2. у 1) іскритися; виблискувати; яріти; her eyes ~d with joy її бчі виблискували від радості; 2) бути пожвавленим; 3) грати, іскритися (про вино); 4) відзначатися, вражати (чимсь). sparkler [‘spa:klo] п 1) виблискуючий предмет; 2) розм. діамант; 3) дотепна людина; 4) чарівна жінка; 5) бенгальський вогонь. sparkless [‘spa:klis] adj не іскристий; що не дає спалаху, що He спалахує. sparklet [‘spa:klit] м іскорка.

радості; 2) бути пожвавленим; 3) грати, іскритися (про вино); 4) відзначатися, вражати (чимсь). sparkler [‘spa:klo] п 1) виблискуючий предмет; 2) розм. діамант; 3) дотепна людина; 4) чарівна жінка; 5) бенгальський вогонь. sparkless [‘spa:klis] adj не іскристий; що не дає спалаху, що He спалахує. sparklet [‘spa:klit] м іскорка. sparkling [‘spa:klin] adj 1) іскристий; що блискає, виблискуючий; блискучий; 2) перен. блискучий, вражаючий; 3) ігристий, пінистий

відзначатися, вражати (чимсь). sparkler [‘spa:klo] п 1) виблискуючий предмет; 2) розм. діамант; 3) дотепна людина; 4) чарівна жінка; 5) бенгальський вогонь. sparkless [‘spa:klis] adj не іскристий; що не дає спалаху, що He спалахує. sparklet [‘spa:klit] м іскорка. sparkling [‘spa:klin] adj 1) іскристий; що блискає, виблискуючий; блискучий; 2) перен. блискучий, вражаючий; 3) ігристий, пінистий (про вино); ~ water амер. шипучка; ~ wines шипучі вина. spark-over

блискання ( тж виблискування ) scintillation, glitter; twinkling (of stars), sparkle , sparkling; gleam; flash; coruscation.

блискати, блиснути to scintillate; to lighten; to sparkle , to glitter, to flash; to gleam; to twinkle; to coruscate, to glare ( засліплюючи ).

блискітка 1. sparkle , sparklet; 2. ( прикраса ) spangle, tinsel.

вибли́скування 1. scintillation 2. ( поверхні ) sheen див. тж блиск 3. ( спалахування ) flashing 4. ( іскріння ) sparkle ра́йдужне ~ = iridescence, irisation

вибли́скувати // ви́блиснути 1. scintillate; gleam, glisten 2. ( світитися ) glow 3. ( іскритися ) sparkle 4. ( подібно до снігу на сонці ) glitter 5. ( мерехтіти ) twinkle 6. ( сяяти ) coruscate 7. ( спалахувати ) flash

іскри́ти 1. spark 2. ( виблискувати ) sparkle 3. ( сцинтилювати ) scintillate

бли́кати (-аю, -аєш) I vi to shine, glitter, sparkle , blink ( of eyes ); бли́кнути (-ну, -неш) P vi (once): to twinkle, sparkle , glitter, blink.

бли́мати (-аю, -аєш) I vi; бли́мнути (-ну, -неш) P vi to glitter, sparkle , blink ( of eyes ).

бли́скати (-аю, -аєш) I vi: ( бли́снути P ) to flash; ( of lightning ): бли́скає, it is lightning; II to sparkle , twinkle, beam, ray; ( of animals ): to kick.

play ( on ) smth; ( на сцені ) to act, to perform, to play; ( переливатися ) to sparkle ; ( про рум’янець ) to play ~ роль to play a part, to act ~ роль посередника to act as a go-between; to be intermediator (between) г