tribe
B2 noun —

людиноненависницький; лиходійський. cannibalish [,kzmi’beli{] adj кровожерний; звірячий. cannibalism [‘kznibolizm] 7 1) канібалізм, людоїдство; 2) жорстокість. cannibalistic [,kzniba‘listik] аа) канібальський, людоїдський; ~ tribe плем'я канібалів. cannibalize | Кагпібзіат7) у розм. розтягати машину частинами. саппікіп |Капікіп) м» 1) кухлик; 2) бляшанка; 3) дерев'яне відерце. canniness [‘keninis] п 1) обережність, обачність; розсудливість; 2) м'якість,

нікчемна людина. feather-brained [‘feda’breind] ам) дурний, пустий, легковажний. feather-duster | Тебо,дл5і2| п віничок з пір'я для змітання пилу. feathered [’fedod] adj 1) оперений, укритий (прикрашений) пір'ям; the ~ tribe пернаті, птахи; 2) що має вигляд пір'їни; 3) крилатий, швидкий; words крилаті слова; 4) заподіяний стрілою (про рану). feather-edge | Тебогедз| 1. п 1) дуже тонкий край; тонке лезо; 2) скбшена крайка; 2. у 1) тех. тонко

видимість; 3) тихий, неголосний; to speak in а - voice говорити тихим голосом; 4) низького походження, низького соціального стану; ~ life життя нижчих класів; 5) невисокорозвинутий; що стоїть на низькому рівні цивілізації; - tribes племена на низькому рівні розвитку; ~ Organisms нижчі організми; 6) вульгарний, грубий; невихований; підлий, непристойний; ~ manners погані (вульгарні) манери; fellow невихований хлопець; 7) слабкий, знижений, невеликий;

рятуйся, хто MOже. savage [‘sevid3] 1. п 1) дикун; варвар; 2) жорстока, люта людина; 3) груба, невихована людина; 4) дика тварина; 2. adj 1) дикий; варварський; ~ existence (life) первісне існування (життя); ~ man дикун; ~ tribes дикі племена; 2) лютий, жорстокий, немилосердний; - attack шалена атака; dog злий пес; - method жорстокий метод; 3) розм. розлючений, оскаженілий; to make smb. ~ довбдити когось до нестями; 4) неприборканий, Heприручений;

ігато їопиК| аа) хім. трьохатомний. triazine [‘traiozin] п хім. триазин. tribadism [‘traibadizm] п лесбійське кохання. tribalism [‘traibolizm] 1 племінний лад. tribasic [trai beisik] adj хім. трьохосновний (про кислоту). tribe [traib] п 1) плем'я, рід; клан; 2) коліно, покоління; 3) розм. знев. компанія; гурт; шатія; 4) р/ розм. безліч; 7-5 of children безліч дітей; 5) біол. триба. tribeship [‘traibjip] п 1) члени племені (роду); 2) територія,

tribasic [trai beisik] adj хім. трьохосновний (про кислоту). tribe [traib] п 1) плем'я, рід; клан; 2) коліно, покоління; 3) розм. знев. компанія; гурт; шатія; 4) р/ розм. безліч; 7-5 of children безліч дітей; 5) біол. триба. tribeship [‘traibjip] п 1) члени племені (роду); 2) територія, яку займає плем'я (рід). tribesman [‘traibzmon] п (p/ tribesmen [-mon]) 1) родич; одноплемінник; 2) звич. рі член племені (роду). triboluminescence (| татом, lu:mi“nesns]

warlike [ˈwɔ:laɪk] a 1. войовничий; a ~ gesture брязкання зброєю; ~ tribe войовниче плем’я; 2. що стосується війни, воєнний; ~ equipment військове майно; ~ preparations воєнні приготування; підготовка до війн

метів і означає свідому відмову від того, чим жертвують заради якоїсь мети: The tribe used to kill a goat as a sacrifice to the god of the Sun. Плем’я убивало козу, приносячи її в жертву Богу Сонця. She was not ready to

; 3. тех. elbow, crank; 4. бот. joint, node; 5. ( покоління ) generation; бібл. tribe ; remove; 6. ( ріки ) bend, sinuosity.

одноплемінний of the same tribe.

варя́г (-га) m Varangian (old Norse tribe ); варя́зький (-ка, -ке) Varangian.

герма́нець (-нця) m one belonging to an ancient Germanic tribe ; German; германіза́ція (-ії) f Germanophobia; герма́нський (-ка, -ке) German, Germanic; германі́зм (-му) m Germanism; германі́ст (-та) m Germanist.

і́род (-да) m knave, scoundrel, criminal; devil; і́родів (-дова, -ве) of Herod: і́родів син , devil’s own son; і́родове ко́дло , devil’s tribe ; і́родка (-ки) f devilish woman; іродча́ (-а́ти) n young devil.

одноплемінний прикм. of the same tribe.