Confidence: high = attested in ≥3 sources OR ≥2 source classes; medium = 2 sources of same class; tentative = single source.
граниhighnoun✓ modern UA ×53 sources, 4 hitse2u:Англійсько-український словник з математики та інформатики, e2u:Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська, e2u:Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська
елементаhighnoun, masculine✓ modern UA ×33 sources, 3 hitse2u:Англійсько-український словник з математики та інформатики, e2u:Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська, e2u:Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська
що припадає на останнійtentativeverb, imperfective1 source, 4 hitsballa:Балла EN-UA 1996
adv потім, після; згодом; надалі. Ultima [‘altima] п ж. ім'я Алтіма. ultima [‘altima] 1. 7 кінець слова; 2. adj останній, остатодчний; ~ ratio останній дбвід, вирішальний аргумент. ultimata [alti meito] p/ від ultimatum. ultimate I [‘altimit] І. п 1) octatoчний результат; межа; 2) основний принцип; 2. adj |) останній, остатодчний; ~ result остаточний результат; 2) крайній, кінцевий; - purpose кінцева мета; 3) основний, первинний; ~ analysis хім.
Балла EN-UA 1996
мета; 3) основний, первинний; ~ analysis хім. елементарний аналіз; 4) найвіддаленіший; 5) критичний; 6) максимальний; граничний; ~ output максимальна потужність; 7) лінгв. що припадає на останній склад слова (про наголос). ultimate IT [‘altimeit] у 1) завершувати; 2) (іп) завершуватися (инимсь); мати результатом (щось). ultimately [‘altimitli] adv зрештою, кінець кінцем, у кінцевому підсумку. ultimation [,alti’meif/n] п 1) прихід до остатдчного результату;
Балла EN-UA 1996
6) максимальний; граничний; ~ output максимальна потужність; 7) лінгв. що припадає на останній склад слова (про наголос). ultimate IT [‘altimeit] у 1) завершувати; 2) (іп) завершуватися (инимсь); мати результатом (щось). ultimately [‘altimitli] adv зрештою, кінець кінцем, у кінцевому підсумку. ultimation [,alti’meif/n] п 1) прихід до остатдчного результату; 2) результат, підсумок, наслідки (402000). ultimatum |, ли meitam] п 1) ультиматум; 2) кінцева
а, підстава; привід, мотив ( для – for ); a deep-rooted/a root/an underlying/an ultimate ~ основна причина; natural ~s природні причини; the ~ of the fire причина пожежі; the ~ of smb’s arrival причина чийогось приїзду;